| Ліворука дитина в школі |
| Ліворука дитина в школі У процесі насильного переучування відзначаються серйозні зміни в поведінці дитини: вона стає дратівливою, вередливою, неспокійно спить, у неї знижується апетит. Пізніше з'являються ще більш серйозні порушення: часті головні болі, постійна млявість. Отже, розвиваються невротичні реакції: неврози, енурез, заїкання. Згідно із статистикою, кожна третя дитина із заїканням — це переучений лівша. У такій ситуації ліворукі діти починають відставати в навчанні, втрачати віру у власні сили, не реалізують своїх можливостей і здібностей. Внаслідок цього в них формується стійкий комплекс неповноцінності. Але ліворукість — це не патологія. Достовірно відомо, що ліворукими були такі видатні історичні особи, митці, композитори, вчені, як Юлій Цезар, Олександр Македонський, Мікеланджело, Леонардо да Вінчі, Р. Вагнер, П. Чайковський, А. Ейнштейн та інші. Ліворука дитина — абсолютно нормальна й здорова. Однак вона відрізняється від своїх однолітків, у неї є своя особливість, яка визначається не «хотінням» дитини (писати лівою рукою), а специфікою організації її мозку, що визначає не лише ведучу руку, але й деякі особливості організації вищих психічних функцій. Завдання учителя і батьків — створити максимально комфортні умови для навчання ліворукої дитини з метою збереження її здоров'я й реалізації її можливостей і здібностей. І перший крок — це виявлення ліворуких дітей. Як визначити ліворукість? Як правило, ліворукість дитини визначають самі батьки, спостерігаючи за тим, яку частину діяльності дитина виконує лівою рукою. У чотири роки формується чітке надання переваги одній із рук, а до п'яти років встановлюється домінування правої чи лівої руки. Для визначення ліворукості у першокласників доцільно провести додаткове тестування. При цьому необхідно дотримуватись певних правил: • кожне завдання пропонувати дитині в ігровій формі; • не фіксувати увагу на тому, якою рукою діє дитина; • усі предмети перед виконанням завдання розміщувати чітко перед дитиною. Для першокласників можна запропонувати наступні тести. 1. Малювання Покласти перед дитиною аркуш паперу й олівець, запропонувати намалювати будь-що за бажанням. Коли дитина закінчить, попросити намалювати те саме іншою рукою. У цьому завданні враховується якість виконання малюнка кожною рукою. 2. Відкривання коробочки Дитині дають кілька сірникових коробочок, пропонують знайти сірник в одній із них. Ведучою вважається та рука, якою дитина буде здійснювати активні рухи: закривання, відкривання коробочки, виймання сірника. 3. Побудова кринички із сірників Дитині пропонується із кількох сірників побудувати криничку. Активні дії виконує ведуча рука. 4. Обертальні рухи Дитині пропонують відкрити і закрутити кришечки у двох-трьох пластикових пляшках. Ведучою вважається та рука, якою дитина крутила кришечку. 5. Розв'язування вузликів Пропонується кілька вузликів, зав'язаних нещільно на шнурі середньої товщини. Ведучою вважається рука, яка розв'язує вузол (інша тримає вузол). 6. Піднімання предметів Дитину просять підняти по черзі кілька предметів, які лежать на підлозі. Правші, як правило, беруть предмети правою, а лівші — лівою рукою. 7. Гра з м'ячем Дитині пропонується якнайточніше кинути м'яч однією рукою кілька разів. Ведучою буде та рука, якою дитина кидатиме м'яч. Результати тестування заносяться в таблицю. Ліворукою вважатиметься та дитина, у якої в графі «ліва рука» буде більше плюсів. Якщо дитина однаково добре володіє і правою, і лівою рукою, то вибір руки для письма визначатиметься якістю малюнків правою і лівою рукою. Першокласникам ще досить важко орієнтуватися в просторі і на площині. Більшість з них плутаються в розрізненні правої й лівої сторін, особливо відносно інших людей. Найбільші труднощі при відпрацюванні цієї навички виникають у ліворуких дітей, а вона є важливою передумовою для успішного навчання. Диференціації правих і лівих частин тіла можна здійснювати за допомогою наступних вправ: • показати праву руку, потім — ліву; • підняти праву (ліву) руку, показати предмет правою (лівою) рукою, взяти предмет правою (лівою) рукою. Далі можна перейти до розрізнення інших частин тіла: правої (лівої) ноги (ока, вуха). Пропонуються і більш складні завдання: показати правою рукою ліве вухо й т. п. Наступний крок — формування орієнтації в навколишньому просторі: 1) визначення просторового розмі- щення предметів по відношенню до дитини: «Покажи, який предмет знаходиться справа (зліва) від тебе», або «Поклади книжку справа (зліва) від себе»; 2) визначення просторових спів- відношень між двома — трьома предметами чи зображеннями: «Поклади книгу перед собою, зліва поклади олівець, справа — ручку» й т. п. Методика навчання письма, її організація розраховані на дітей з ведучою правою рукою, тому завдання учителя й батьків — вирішити цілий ряд питань, які виникають при організації роботи з дітьми, які пишуть лівою рукою. Посадка під час письма Ліворукі діти повинні сидіти прямо, не торкаючись грудьми парти. Ноги всією ступнею повинні стояти на підлозі чи підставці, голова — трохи нахилена вправо. У класі ліворука дитина повинна завжди сидіти зліва від свого сусіда так, щоб права робоча рука сусіда по парті не заважала їй під час письма. Освітлювальний прилад на столі розміщується справа від дитини. Положення зошита Зошит лежить з нахилом вправо так, щоб правий нижній куток сторінки, на якій дитина пише, був спрямований до середини її грудей. З метою полегшення орієнтації ліворукої дитини в зошиті, рядку ліву сторону аркуша слід позначити кольоровими олівцями. Способи письма лівою рукою Перший спосіб є дзеркальним відображенням «праворукого» письма. Таке положення руки значно утруднює процес навчання, оскільки всі зразки розміщуються зліва, а тому дитина не має можливості орієнтуватися в них. Відповідно доцільним для ліворуких дітей є розміщення зразків у рядку справа. Другий спосіб полягає у тому, що кисть лівої руки з ручкою розміщується над рядком. Цей спосіб дає дитині можливість орієнтуватися на поданий зразок чи написане раніше і зменшує кількість помилок під час письма. Саме до такого способу письма спонтанно й найбільш часто приходять діти-лівші. Під час письма третім способом кисть лівої руки з ручкою знаходиться під рядком. Такий спосіб вважається найбільш зручним, оскільки дитині не доводиться вивертати кисть руки, добре видно зразок. Однак, пишучи у такий спосіб, діти порушують вимоги «праворукої» каліграфії: букви не мають нахилу вправо і, навпаки, нахилені вліво. Очевидно, вданій ситуаціїдо кожного випадку «ліворукого» написання варто підходити індивідуально й, головне,—дати дитині можливість обрати зручний для неї спосіб письма, максимально попередити виникнення мимовільних помилок. Важливим у навчанні ліворуких дітей є попередження труднощів, які певною мірою є для них характерними. Під час навчання ліворуких дітей зустрічається явище, що носить назву «феномена дзеркальних рухів», який найчастіше проявляється у дзеркальному письмі. Заданими досліджень, частота дзеркального письма у ліворуких дітей складає 85 %. Елементи дзеркального письма спостерігаються і у дітей з нестійкою праворукістю: після оволодіння звичайним письмом дзеркальне письмо в них може проявитись раптово, коли діти втомлені чи неуважні. Щоб попередити дзеркальне зображення, необхідно включати в попередню роботу такі методи, як зоровий аналіз літери, конструювання літери з її елементів, письмо у повітрі, обведення по контуру, використання таблиць із зображенням літер, одна з яких зображена дзеркально (дитині необхідно знайти її та обвести). | |
| Переглядів: 783 | Рейтинг: 0.0/0 |
Рекомендуємо інші статті
| Всього коментарів: 0 | |