| Місце України в європейській історії |
урок на тему: Прояв глобальних проблем людства в Україні Люди загинуть від невміння користуватися силами природи і від незнання істинного світу. Напис на піраміді Хеопса Або ми врятуємося всі разом, або майже ніхто не врятується. С. Лем На цьому уроці Ви дізнаєтесь: – ознайомитеся з проявами глобальних проблем людства в Україні; – поглибите вміння аналізувати джерела інформації й обґрунтовувати власну думку; – покращите навички командної роботи, вміння враховувати думку кожного при складанні програм та проектів. Хід роботи Для виконання роботи використовуйте інформацію з попередніх параграфів посібника, інформацію з періодичної преси, Інтернету і матеріали Додатка № 1. Завдання № 1 Оберіть глобальну проблему, прояв якої в Україні Ви хотіли би досліджувати: роззброєння; збереження миру; проблема організованої злочинності та мафії; подолання небезпечних хвороб; демографічна проблема; сировинна та енергетична кризи; проблема міжнародного тероризму. Об’єднайтеся в групи експертів за даними проблемами. Визначте та озвучте своє кредо (основи світогляду, тверде переконання), яке відповідало б обраній проблемі. Працюйте над дослідженням за методом "Дерево рішень”. Суть методу: ця методика застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого рішення в минулому. Також надає змогу проаналізувати успішні та негативні сторони вирішення певної проблеми. В ході обговорення в групах заповніть таблицю за зразком, що подано нижче. Після завершення роботи обміняйтеся результатами досліджень, щоб мати повну інформацію з даної теми. Переваги Проблема Недоліки - Україна, як член ООН, є суверенною стороною 18 міжнародних угод з питань екології, бере участь у 20 міжнародних конвенціях, понад 10 двосторонніх угодах, виконує міжнародні зобов’язання з охорони навколишнього середовища. - Делегація України на 45-ій сесії Конференції ООН з прав людини у 1989 р. запропонувала розробку і нормативне закріплення нової категорії прав (а саме – екологічних). - З ініціативи України на 19-ій спеціальній сесії ГА ООН, яка відбулася в червні 1997 р., було прийнято рішення про розробку міжнародного правового акта, покликаного гарантувати екологічну безпеку планети в інтересах виживання і розвитку цивілізації у ХХІ ст. Документ матиме назву "Екологічна Конституція Землі”. Екологічна - Незначні видатки з державного бюджету на охорону довкілля. - Часто кошти виділяються не на попередження нещасних випадків, а на подолання наслідків. - Населення невчасно отримує інформацію про екологічні катастрофи (наприклад, у 2000 році мешканці Трускавця, Дрогобича і Стебника лише через кілька місяців дізналися про аварію на проводі "Дрогобич-Калуш”, внаслідок якої 30 тонн нафтопродуктів потрапили у водозбори "Гірне” і "Доброгостів”). - Громадськість недостатньо залучена до прийняття важливих рішень щодо невтручання і не завдання шкоди навколишньому середовищу (наприклад, спроба опріснити лиман Сасик, який меліоратори відгородили від Чорного моря дамбою, і подальша боротьба за з’єднання його з морем). Поміркуйте та обговоріть: 1. Які можна зробити висновки після виконання вправи "Дерево рішень”? 2. Чому, на Вашу думку, у вітчизняній історії та історії всього людства, здавалось би, гарні ідеї мають негативні наслідки? Як можна цього уникнути? Наведіть кілька прикладів. 3. Назвіть проблеми, прояв яких є схожим у європейських державах і в Україні. У чому схожість і відмінність виходу різних держав із загрозливих ситуацій, якими є глобальні проблеми? Значна кількість глобальних проблем, які повстали перед усім людством, тією чи іншою мірою ( а інколи – перш за все) стосуються України (наприклад, екологічна проблема). У галузі вирішення глобальних проблем ми маємо деякі досягнення, але також є багато невирішених питань, які постають переважно через відсутність необхідних коштів. Причини появи кожної з глобальних проблем загальновідомі, хоча в Україні вони мають деякі особливості (використання України як ресурсно-сировинного придатка та стратегічної території для військових баз СРСР, прийняття рішень Московським партійним керівництвом про будівництво ГЕС, військових полігонів та АЕС в Україні). Як вижити у сучасному техногенному середовищі і зберегти мальовничий куточок Європи, Україну, для наступних поколінь, не дати справдитися невтішним прогнозам і підрахункам вчених – Ви спробуєте відповісти на це питання, виконавши завдання № 2. Завдання № 2 На основі знань, здобутих на уроках історії, основ екології, природознавства, географії та інших предметів, враховуючи інформацію, отриману з різних джерел (преса, телебачення, Інтернет) та власного досвіду, складіть Програму Змін, яку Ви могли б запропонувати Президентові України у відкритому листі щодо покращання стану довкілля в нашій державі та залучення України до подолання і попередження глобальних проблем людства. Розділи Програми змін: 1) проблеми природничо-економічного характеру; 2) проблеми політичного характеру; 3) проблеми соціального характеру; 4) проблеми наукового характеру. Виконувати це завдання можна, об’єднавшись у групи по 4-5 осіб. Завдання № 3 Висновок до лабораторно-практичної роботи на тему: "Прояв глобальних проблем людства в Україні” запишіть у формі есе. Тема для роздумів може бути такою: "Якою я бачу Україну в новій Європі?”. Це цікаво: Фрагменти творів, написаних випускниками 2003 року: Моя Україна – це сильна держава, де безліч багатств і свобод, Моя Україна – це велич і слава, хоч часом бідує народ, Моя Україна – природа зваблива, яку занедбали до нас, Моя Україна – без’ядерна, мирна, де совість – одна із прикрас, Моя Україна – прогрес і наука, нові будівництва без меж, Моя Україна – це нова Європа, це часточка світу і космосу теж. Половко Тетяна, учениця Ічнянської ЗОШ Чернігівської обл. Нарешті, завершились ті часи, коли Україна була в неволі. Закінчились війни, арешти, каторги. Настала ера відродження, і нам випала можливість бути свідками і творцями нової держави, європейського дому. Хто, як не ми, побудуємо нову велику і дружню європейську сім’ю? Я впевнений, що Європа без України не буде повноцінною. Проте, щоб розбудовувати європейський союз, потрібно спочатку врегулювати всі місцеві, українські проблеми – знищити корупцію, підняти економіку, виховати нове покоління, яке могло б гармонійно влитися в європейське суспільство, але, в той же час, не забувало свою історію, традиції, батьків. Нам доведеться пройти важкий, тернистий шлях, але ми все здолаємо, адже за декілька століть в українців накопичилась така велика кількість енергії, якої вистачило би на Всесвіт. А починати все треба спочатку, тобто з народження, з виховання, із школи і культури. Адже тільки освічені люди, які добре знають, що являє собою сучасний світ і його глобальні проблеми, які засвоїли екологічне виховання і несуть свої знання співвітчизникам, які не байдужі до майбутнього України і свого народу, можуть побудувати міцну державу, достойну називатися Центром Європи. І можливо тоді, на Батьківщину повернуться всі емігранти, щоб разом відстоювати інтереси України, підтримувати її європейський рівень та міжнародний авторитет. Желєзний Валерій, учень Ічнянської ЗОШ № 1 Чернігівської обл. Додаток № 1 Матеріали для роботи в групах Джерела до питання "Проблема організованої злочинності і мафії в Україні” Зоряна Іленко, Алла Дахній "Українська мафія – найстрашніша” ("Поступ”, № 22, 16-17 лютого 2002 року) "Міжнародні аналітики дійшли висновку, що українська організована злочинність є загрозою для світової спільноти. Фахівці стверджують, що українська мафія стала світовим лідером у торгівлі зброєю, наркотиками і людьми. Однак варто зауважити, що мова йде не про якісь локальні прояви, а про транснаціональну організовану злочинність, яка проводить свої оборудки в цілому світі. Бурхливе зростання організованої злочинності в Україні розпочалося в першій половині 90-х років. У 1998 році, за даними українських правоохоронних органів, у країні діяло 1157 злочинних угруповань (для порівняння, у Росії з її неосяжними теренами їх нараховувалося лише 12,5 тис.). Таких висновків дійшов американський аналітичний часопис Jane’s Intelligence Review у своїй статті "Українська мафія виходить на міжнародну кримінальну арену”, повідомляє агентство Washington ProFile. Часопис, зокрема, відзначає: "Найбільші впливові українські кримінальні угруповання діють на всій території країни, правда, роблячи ставку на чотири регіони – Придністров’я й Одесу, Карпати, Східну Україну (де дії часто здійснюються разом з російськими злочинцями) і Крим. За межами держави українська мафія діє в таких країнах, як Австрія, Азербайджан, Бельгія, Канада, Данія, Естонія, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Казахстан, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Росія, Словаччина, Словенія, Туркменистан, США й Узбекистан”. Андрій Шаган "Українське суспільство як заручник мафіозного режиму” (Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик "Інформаційний бюлетень”) "…Як мені вдалось встановити, у кожній середній школі будь-якого українського міста існують шкільні авторитети, за якими стоїть вулична шпана, а далі вже серйозний кримінальний контингент. Ці, так би мовити, авторитетики контролюють все неофіційне життя шкіл, яке на багато різноманітніше від офіційних шкільних програм. Це і мілкий бізнес, і різні азартні ігри типу покемон, і обміни аудіо-, відеокасетами. Та навіть регламентація того, кого можна називати "лохом”, і хто гідний чи ні зустрічатися з тією чи іншою дівчиною. Так ось всі можливі сварки цієї негласної шкільної програми, про які в Міністерстві освіти України чомусь не знають, і займаються шкільні авторитети. А в результаті на питання, яке було задане декільком учням, які стали жертвами шкільних сутичок: "Чому ви не звернулись за допомогою до учителя чи до батьків?”, вони відповіли: "Не можна "за поняттями”. І це були зовсім не "шпанюки”, а діти із благополучних сімей. Але які навіть у такому юному віці вже зорієнтовані не на державний закон чи норми християнської моралі, а на закони кримінального світу, що називаються "поняття”. Про те, що собою являють ці "поняття”, зовсім не мають уявлення ні викладачі шкіл, ні співробітники юридичних вузів, які займаються вивченням проблеми криміналу. Все, як кажуть, коментарі зайві, після чого слід замислитись про те, що ми можемо протиставити цій злочинній лавині?” "Політика і час”, 1997, № 4 "...Фахівці визначають основні напрямки інтеграції кримінальних організацій пострадянських країн з міжнародними синдикатами. Це, по-перше, співробітництво при посередництві сицилійської мафії з колумбійськими картелями з метою створення у Центрально-Східній Європі та СНД ринку кокаїну; по-друге, спільна участь вітчизняних, колумбійських та італійських мафіозі в обмінних операціях типу "наркотики-зброя” плюс ядерні матеріали для арабських країн; по-третє, співробітництво російської мафії та китайських "тріад” у сфері відлагодження каналів нелегальної міграції до країн Західної Європи; по-четверте, співробітництво вітчизняних угруповань та сицилійських і американських синдикатів у сфері легалізації фальшивих та "крипто-доларів” на території держав Східної Європи і СНД, участь закордонних кримінальних організацій у приватизаційних процесах України та інших держав СНД; по-п’яте, співробітництво вітчизняних кримінальних організацій та європейських угруповань у сфері постачання "живого товару” на ринок сексуальних послуг у країни Західної та Південної Європи. Реалізація майже всіх зазначених "проектів” ТОЗ (транснаціональна організована злочинність) прямо чи побічно зачіпає інтереси національної безпеки України. ...Розвиток ТОЗ змушує по-новому поглянути на деякі засади боротьби з організованою злочинністю. Введена Указом Президента України від 17 вересня 1996 року Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки... охоплює доволі широке коло питань... По-перше, в програмі наголошується на уніфікації норм українського законодавства згідно з міжнародними стандартами, укладенню двосторонніх та багатосторонніх угод про співробітництво у галузі боротьби з організованою злочинністю та корупцією. По-друге, програма визначає одним із пріоритетів участь України в роботі міжнародних спеціалізованих організацій, зокрема, ІНТЕРПОЛу, установ ООН та регіональних організацій...” Джерела до питання "Міжнародний тероризм” Сергей Шевчук ("Сегодня”, № 202 (1251), 2002, 11 вересня, с. 4) "...Українська економіка терористам не по зубах своїм розмахом та трагічністю подій. Це був удар по ідеях розвинутого демократичного суспільства та ринкової економік, якими пишались американці. Як же потрясіння 11 вересня відобразилось на світовій економіці і як це "зачепило” Україну? Прокоментувати це "Сьогодні” попрохала експерта Центру протикризових досліджень Олександра Гриневича: "На Заході у зв’язку з терактами різко змінилась структура споживання. Суттєво знизились обороти в шоу-бізнесі, міжнародному туризмі та авіаперевезеннях. Знизились споживацькі витрати. Хоча про великі наслідки говорити не доводиться… На українську економіку атаки терористів зовсім ніяк не вплинули. Навіть обсяги наших авіаперевезень не можна об’єктивно оцінювати, бо їхній процент у вітчизняних масових потоках дуже малий. Україна дуже слабо інтегрована у світову економіку, тому всі світові потрясіння обминають нас стороною. Ні великі капітали, ні сучасне виробництво у нас не присутні. Терористи нам не загрожують. Тому що неможливо підірвати те, що, по суті, не існує. Наш експорт на світові ринки складається з продукції з малим процентом переробки: чорні метали та хімічні сполуки. Зміни цін на цьому ринку ми могли б відчути. Али справа у тому, що така продукція потрібна завжди і її купують, не дивлячись на кризи… Газета "Сьогодні” задала відомим людям питання: "Чи не боїтеся Ви після терактів 11 вересня відвідувати великі торгові центри та літати літаком?” Лілія Подкопаєва, олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики: " Існує таке поняття, як доля. Я вірю в неї: якщо щось повинно статися з людиною, воно обов’язково відбудеться. Тому літати не боюсь”. Лесь Подерев’янський, художник, драматург: " Я б терористам "накостиляв”, виявись вони зі мною у літаку. А потім викинув би їх до біса за борт. А чого боятися? Терористи – це ж зомбі-ідіоти, навіть не цікаві для вивчення. Хоча у всіх цих атаках на західний манер є "своя родзинка”. Буржуазне суспільство потрібно добре потрясти, щоб вивести зі сну. Емоції надали життя, а то пересічні громадяни Заходу, крім своєї роботи та газонів із гномами, вже нічого не помічали. В Україні свій варіант тероризму. Наприклад, зайшовши у під’їзд будинку, можна отримати по голові. І від цього ніхто не застрахований. Наші літаки падають на голови громадянам з не меншими наслідками, ніж лайнери, керовані терористами…” В. Шкідченко "Потенціал Збройних сил – на боротьбу з тероризмом” ("Урядовий кур’єр”, 2001 р., 22 листопада) "...Констатуючи наявність значних можливостей Збройних сил щодо участі в боротьбі з тероризмом, зауважимо, що нині ці можливості обмежені, по-перше, недостатньою законодавчою і нормативно-правовою визначеністю відповідних елементів у системах їх бойової підготовки і управління, кадрової політики, військової освіти і науки тощо... У заяві від 24 жовтня Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних сил України Л. Кучма поставив завдання: у стислий термін забезпечити позитивні зрушення у прийнятті військової реформи. Очевидно, що в сучасній обстановці це вимагатиме також використання і підвищення можливостей Збройних сил України у боротьбі проти тероризму”. Джерела до питання "Проблема збереження миру і роззброєння” Зі шкільного підручника Новітньої історії України "Важливим елементом зовнішньої політики стала активна участь України у ядерному роззброєнні. Важливим кроком на цьому шляху стало приєднання України 16 листопада 1994 р. до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Цим самим Україна переконливо підтвердила миролюбний характер своєї зовнішньої політики, свій статус без’ядерної держави. ...Саме 1996 року Україна остаточно завершила вивезення зі своєї території ядерної зброї. Одночасно з цим наша держава приєдналась до Договору про всеохоплюючу заборону ядерних випробувань.” "Трудова слава”(2003, 27 червня) "Щорічні висновки Стокгольмського інституту досліджень миру (СІПРІ) свідчать про просування України вгору по шкалі найпотужніших світових експортерів зброї. Як передає "Німецька хвиля”, СІПРІ видав черговий звіт, у якому наша держава займає вже шосте місце за обсягом експорту зброї. За даними експертів Стокгольмського інституту, Україна з 1998 по 2002 рік уторгувала в цій сфері понад 2,7 млрд. доларів. Лідерами в царині торгівлі зброєю є США, Росія, Франція, Німеччина. Експерти констатують, що загальний попит на озброєння у світі зріс, і вважають цю тенденцію наслідками боротьби США зі "світовим тероризмом”. З повідомлення телевізійних новин студії "1 + 1” "...Українські підрозділи брали участь у миротворчих акціях в Югославії, Іраку та багатьох інших. За 10 останніх років у підрозділах ООН загинуло 90 українців...”. Джерела до питання "Екологічні проблеми України” Ст. 16 Конституції України "Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави”. "Дзеркало тижня” (травень 2003 р.) "21-23 травня 2003 року в Києві проходила 5 Європейська Конференція "Довкілля для Європи”, в ході якої зустрічалися 55 міністрів екології країн Європи і Америки, представники керівного складу міжнародних фінансових організацій, ЄС, громадських організацій світового рівня. Вирішувались два головних питання: 1. Як зробити Європейський континент екологічно безпечним? та 2. Де знайти для цього кошти? Україна витратила більше 1 млн. доларів на цю конференцію, сподіваючись вирішити такі нагальні проблеми, як: безпека об’єкта "Укриття”; зменшення забруднення Чорного моря; удосконалення сектора управління відходами; зношена інфраструктура з непередбаченими наслідками (наприклад, каскад водосховищ на Дніпрі і АЕС). Результати київської конференції – низка підписаних документів, серед яких Декларація міністрів "Майбутнє процесу "Довкілля для Європи”, природоохоронна стратегія для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, визначення рамок та галузі застосування кампанії "Борги на природу”. Джерела до питання "Подолання небезпечних хвороб” Зі статті Бабак М. "Чи є здорові українці?” ("Політика і культура”, 2000, № 7) "За даними Інституту громадянського здоров’я, тільки 4,4% чоловіків та 2,9% жінок працездатного віку в Україні мають високий показник здоров’я і перебувають у так званій зоні безпеки. 22,1% жінок і 19,4% чоловіків мають середнє здоров’я. 73,5% чоловіків і 77,7% жінок працездатного населення належать до розряду хворих. У свій час Інститут громадянського здоров’я під егідою програми EUROHIS провів опитування серед українців. Задовільним чи добрим стан свого здоров’я визнали лише 18% опитаних. Серед 12 країн, що подали в базу даних європейської програми "Здоров’я для всіх” відомості про стан здоров’я своїх громадян, Україна обіймає передостаннє місце. Якщо становище в сфері охорони здоров’я не покращиться, то українців незабаром можна буде назвати однією з найбільш "хворих” націй. На початку 2000 р. абсолютна захворюваність в Україні склала 32 958 964 випадки. В основному це хвороби органів дихання (24,4%), серцево-судинні захворювання (22,4%), хвороби органів травлення (9,0%), кістково-м’язової системи та з’єднувальних тканин (5,6%). Онкологічних хворих – 1,5 млн. осіб, щороку реєструють понад 160 тисяч нових випадків захворювання на рак. Кількість психоневрологічних захворювань збільшилась на 5,4% (кількість душевнохворих – 1 млн. 206 тис. осіб). Збільшилась захворюваність на туберкульоз. У країнах ЄС туберкульоз реєструють у 4 рази менше, ніж в Україні. Показники венеричних захворювань в Україні значно вищі середньоєвропейських. Сифілісом в Україні хворіють в 98,5 разів частіше, ніж у країнах Східної та Центральної Європи. Щодо СНІДу, то щорічно українські лікарі виявляють від 5 до 8 тисяч носіїв ВІЛ-інфекції. Всього в Україні більше 50 тисяч інфікованих”. Національний План дій з гігієни довкілля на 2000-2005 роки 1. Обґрунтування необхідності розроблення Національного плану дій з гігієни довкілля. Антропогенне навантаження на довкілля в багатьох регіонах планети досягло рівня, небезпечного для здоров’я. Тим часом визнано, що політика в галузі охорони здоров’я та довкілля повинна забезпечувати стійкий з екологічного погляду розвиток держави, ефективне попередження негативного впливу і контроль за ним, а також доступ до здорового довкілля, заснованого на принципах справедливості. Ці принципи покладено в основу Європейської хартії з навколишнього середовища і охорони здоров’я, одним з яких стверджується, що кожна людина має право на оточення, яке б сприяло найбільш високому її рівню здоров’я. Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову. Основні причини кризи екологічної ситуації: низький рівень екологічної свідомості суспільства; тривале надання переваги розвитку сировинно-видобувних галузей; висока питома вага в структурі промисловості ресурсо- та енергомістких технологій; низька ефективність очисних споруд; недосконалість правових та економічних механізмів захисту довкілля; недостатнє забезпечення дотримання законодавства з охорони довкілля; незавжди доцільне використання коштів, одержаних від платежів за ресурси і відходи, штрафних та фінансових санкцій; недостатнє інформування громадськості щодо стану довкілля. Стан здоров’я населення України також можна вважати кризовим: очікувана при народженні середня тривалість життя порівняно з розвинутими європейськими державами є низькою. Основні причини кризи стану здоров’я населення: відсутність у значної частини населення навичок здорового способу життя; нестабільність у суспільстві і незадовільне матеріальне становище населення; негативний вплив факторів довкілля; недостатнє забезпечення дотримання законодавства з охорони здоров’я; незавжди достатня і доступна медична допомога. Ситуація, що склалася, потребує втручання на державному, регіональному і місцевому рівнях в усі сфери життєдіяльності суспільства – культури і духовності, освіти та інформування, політики, економіки, законодавства, охорони здоров’я. Джерела до питання «Демографічна проблема” За матеріалами журналу "Географія та економіка в школі” Україна раніше вважалася демографічним лідером Європи – кількість її жителів постійно збільшувалась, навіть за умов масових еміграційних відпливів. Тепер, за демографічною статистикою, вона – аутсайдер світу. З 1991 р. Україна посіла перше місце у Європі за рівнем смертності населення. Нині в нашій країні найстаріше населення на континенті. За останні 6 років у державі померло на 1 млн. 150 тис. більше, ніж народилося. Середній вік українців знизився на 3,5 роки, смертність серед працездатного населення, особливо чоловіків, збільшилась у 4 рази. За результатами Всеукраїнського перепису населення, який відбувся 05.12.2001 р., в Україні наявне населення становить 48,5 млн. осіб, постійне – 48,2 млн. осіб (це на 3,2 млн. менше, ніж у 1989 р.). За прогнозами Міністерства економіки України, до 2026 р. кількість населення зменшиться ще на 4 млн. осіб. Матеріали слухання 21 травня 2003 р. у Верховній Раді на тему: "Демографічна криза в Україні: її причини і наслідки” Щодо причин цього тривожного явища, то одні дослідники переконані, що вся річ – у низькій якості життя, і саме через це в українській родині тепер дедалі рідше народжуються двоє дітей, то інші пояснюють низьку народжуваність в Україні загальноєвропейською демографічною тенденцією. Мовляв, сучасна українська жінка під впливом нових, пов’язаних з повільним розвитком суспільства життєвих стандартів не хоче обмежувати себе кухнею і доглядом за дітьми, тому й менше їх народжує, натомість активніше застосовуючи свою енергію в суспільних сферах. На думку Г. Крючкова (Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони), проблема лежить в соціальній площині. Він нагадав, що доходи 40 мільйонів громадян сьогоднішньої України – нижчі від прожиткового мінімуму, за рівнем безробіття Україна посідає одне з перших місць у Європі, рівень ВВП на душу населення в 30 разів менший, ніж в середньому в межах Європейського союзу. Поза Україною в даний час шукають роботу від 5 до 7 мільйонів її громадян. Військо дістає поповнення, 70% якого нездатне виконувати свої обов’язки за станом здоров’я. Джерела до питання "Енергетична та сировинна проблема”. http://www.intellect.org.uamaterialsbccr13.html Чому треба закрити частину шахт Донбасу? Вугільна галузь є чи не найзбитковішою в Україні. За останніх 8 років виробництво скоротилося більше ніж удвічі. Через недосконалі, застарілі технології собівартість продукції є дуже високою. Шахти мають погане технічне обладнання і надто велику кількість працівників (півмільйона на приблизно 200 шахтах). Продуктивність праці удвічі нижча, ніж у Росії, і в 4 рази менша, ніж у Польщі. Десятками років на шахтах не проводили ремонтів. Чимало з них вже не придатні до експлуатації, у багатьох шахтах вже вичерпано поклади вугілля. Раз у раз трапляються аварії, де гинуть десятки людей. Заборгованість із заробітної платні сягає сотень мільйонів доларів. Сповнені відчаю шахтарі намагаються шукати правди в столиці. Уряд виплачує частину боргу, але тим ситуації не рятує. Державні кошти не йдуть на оновлення техніки на тих шахтах, які можна було б перетворити на прибуткові. Понад 80% грошей поглинає заробітна платня. Навіть життєздатні шахти готівкою повертають собі тільки 10% вартості відвантаженого вугілля. Водночас держава штучно підтримує збиткові шахти. Тому прибуткові шахти не дістають грошей, які вони заробили. Проблема вже настільки ускладнилася, що іншого виходу, крім закриття збиткових шахт, просто немає. Конкурентоспроможність вугілля дедалі більше знижуватиметься, і рано чи пізно зупиняться всі шахти. "Независимая газета” (2003, 23 липня) "Україна готується до двох подій, здатних серйозно вплинути і на майбутнє країни, і на долю уряду Віктора Януковича, – до неврожаю і прогнозованої паливно-енергетичної кризи. Днями Президент Кучма розкритикував "слабку ланку” уряду – міністра палива й енергетики Сергія Єрмілова і віце-прем’єра Віталія Гайдука, який займається питаннями ПЕК. Леонід Кучма констатував, що зараз запасів вугілля на електростанціях удвічі менше, ніж у цей самий період минулого року, мазуту – у півтора рази менше. Запаси газу, порівняно з 2002 роком, скоротилися на 12%. Президент сказав: "Я звертав увагу Гайдука і Єрмілова на ці серйозні недогляди. Поки висновки не зроблені...”. Наприкінці промови Кучма заявив: "Якщо вони (міністри. – "НГ") вважають, що знову будуть використовувати газ, як у попередньому році, коли спалили п’ять мільярдів кубометрів, то думаю, що на це сподіватися не потрібно”. Зайвого газу в України немає. І замінити "блакитним паливом” дефіцитне вугілля можливо буде тільки в тому випадку, якщо цього захоче "Газпром”. Тим часом Віктор Янукович намагається вирішити ще одну найгострішу для країни проблему – продовольчу. У зв’язку з прогнозованим неврожаєм ціни на продукти збільшилися в кілька разів. Глава уряду цими днями обговорює сформовану ситуацію з керівниками правоохоронних органів і Державної податкової адміністрації. В Україні проводяться "комплексні перевірки суб"єктів господарювання” на предмет виявлення правопорушень на продовольчому ринку. Силовикам доручено також забезпечити безпеку збору врожаю, щоб не допустити "втрат і розбазарювання зерна”. Ще наприкінці червня уряд заявив про намір покарати торговців, які безпідставно підвищили ціни на продовольчі товари, і конфіскувати в них "надприбутки”... Щоб заспокоїти покупців і попередити можливий соціальний вибух, українські власті намагаються регулювати продовольчо-цінову ситуацію за допомогою адміністративних заходів. Так, київська міська держадміністрація на цьому тижні затвердила розпорядження про впровадження тимчасового регулювання роздрібних цін на основні продовольчі товари – хліб і хлібобулочні вироби, борошно, цукор, горох і гречку, а також макарони, пшеничну, ячну, манну крупи, пшоно і рис”. Рекомендована література 1. Масляк П. О., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Словник-довідник учня з економічної і соціальної географії світу. Київ, Лібра, 1996. 2. Яремчук І. Г. Економіка природокористування. К.: Пошуково-видавниче агентство "Книга пам’яті України”, "Просвіта”, 2000. 3. Бейдик О. О., Падун М. . Географія. – К.: Либідь, 1995. 4. Екологія: Я пізнаю світ: Дит. енцикл./ Авт.-упоряд. О. Є.Чижевський. - К.: Школа, 2001. 5. Кулиняк Д. Охороняти природу – значить, охороняти Вітчизну. / Молодь України, 2002 р., 2 серпня. 6. Погорєлова А. І. Екологічна культура: проблеми і шляхи формування в Україні. / Рідна природа, 1993, № 1. 7. Суржик О. Гряде століття хімічних хвороб? / Дзеркало тижня, № 14, 2000 р., 7 жовтня. 8. Камлик М., Невмержицький. Економіко-кримінологічна характеристика корупції в Україні. / Деснянська правда, 1998, № 187, 26 листопада. 9. Бабак М. Чи є здорові українці? / Політика і культура, 2000, № 7. 10. Діяк І. Україна на межі енергетичної катастрофи. / Голос України, 2000, 8 червня. 11. Крисаченко В. С. Людина і біосфера: основи екологічної антропології / Підручник. – К.: Заповіт, 1998. | |
| Переглядів: 728 | Рейтинг: 0.0/0 |
Рекомендуємо інші статті
| Всього коментарів: 0 | |