| «Козацькі забави» |
| Уроки з фізичної культури «Козацькі забави» (1–3 класи) Девіз уроку: «Козацькому роду нема переводу». Завдання 1. Формування фізичної культури в учнів на основі традицій українського козацтва. 2. Прищеплювання навичок здорового способу життя, інтересу до фізичного вдосконалювання. 3. Навчити почуття колективізму, швидко орієнтуватися, приймати рішення в неординарних ситуаціях. 4. Здійснення міжпредметних зв’язків: фізкультура, музика, математика. Основні засоби: загальнорозвивальні вправи, присідання, стрибки, елементи танцю, вправи з предметами, біг і бігові вправи. На уроці використовуються ігровий і змагальний методи. Місце проведення: спортивний зал. Інвентар: 4 баскетбольних м’ячі, 4 стійки, 4 мішки, 2 кеглі, 4 гімнастичних палки, 4 канати, 4 обручі, магнітофон, 4 гумових обручі. Оформлення: емблеми команд. Зал прикрашений гаслами: «Козацькому роду нема переводу», «Швидше, вище, сильніше». Виставка спортивної літератури. І. Вступна частина уроку — 10 хвилин Побудова, вітання, пояснення завдань уроку. Під звуки спортивного маршу клас входить у спортивний зал і шикується. Учитель. Сьогодні ми проводимо урок «Козацькі забави». За давніх часів в Україні є така добра традиція: після трудового дня проводити свій вільний час, збираючись разом, у єдине коло, з розвагами, іграми, позмагатися в силі, спритності, улучності та кмітливості. 1. Естафета «Розминка» Перебудування в колону по 4. Виконання комплексу загальнорозвивальних вправ. Кожна колона є командою, що, унаслідок, змагаються між собою. Журі складається зі звільнених від уроку учнів (1 м — 3 очка, 2 м — 2 очка, 3 м — 1 очко). 2. Естафета «Стройова підготовка» Серед козаків багато часу приділяється стройовій підготовці, що дисциплінує і дозволяє добре орієнтуватися. За командою вчителя капітани роблять два кроки вперед і повертаються навкруги. Потім по черзі подають команди: ліворуч, праворуч, навкруги. Оцінюється чітке і правильне виконання команд. ІІ. Основна частина уроку — 30 хвилин Кінь і козак — нероздільне поняття — це одне ціле, але для того щоб добре сидіти в сідлі, переборювати великі відстані, на скаку вести бій, треба багато тренуватися. 1. Естафета «Вершники» Перший учасник надягає обруч, другий тримається за обруч. Так вони вдвох повинні оббігти стійку (9 м від старту) і бігцем повернутися назад, передати обруч наступній парі. Швидкість і вправність у козаків відпрацьовувалася в щоденних завзятих тренуваннях. 2. Естафета «Швидкий козачок» Ведення однією рукою баскетбольного м’яча до стійки і назад. Стійка встановлюється на відстані 9 м. Козаки іноді попадали в складні ситуації, але з труднощів завжди виходили з честю, тому що вміли їх переборювати. 3. Естафета «Звивиста доріжка» Команди вибудовуються біля лицьової лінії площадки в колону по одному. У кожного гравця — кільце. Перед кожною командою на 2 м встановлюються 4 стійки. За сигналом учителя напрямні змійкою оббігають стійки, накидають на останню з них кільце й у такий же спосіб повертаються назад і передають естафету наступним. Виграє команда, яка першою закінчить естафету. Усі ви, хлопці, дуже добре бігаєте, стрибаєте, граєте з м’ячем і, звичайно, усі любите урок фізичної культури, а зараз перевіримо, як ви дружите з математикою. 4. Естафета «Математик» Біля стійок (9 м) на підлозі проти кожної команди в стовпчик пишемо крейдою приклади без відповідей. За командою перший гравець біжить, пише відповідь першого прикладу і бігцем повертається назад і т. д. Виграє команда, що першою закінчила естафету та правильно вирішила приклади. Кожен козак вважає своїм обов’язком влучно стріляти. Зараз ми перевіримо, які ви стрілки. 5. Естафета «Стрілець» Проти кожної команди на відстані 6 м установлюються квадратом 4 кеглі. Кожен гравець повинен м’ячем збити кеглі. Потім побігти за м’ячем і передати його наступному. Виграє команда, що збила більше кеглів. Козаки були вмілими мореплавцями, на своїх «чайках» і маленьких човнах здобували перемоги. Але для цього їм необхідно було переборювати багато переправ і перешкод. 6. Естафета «Переправа» Напроти кожної команди на відстані 2 м від лінії старту лежить мішок довжиною 3 м, без дна. За командою потрібно пролізти через мішок, оббігти стійку (9 м) та передати естафету наступному гравцю. Один кінець мішка може тримати звільнений учень. В Україні з давніх часів козаки мірялися силою. І зараз ми проведемо заключну естафету «Силачі». Команди шикуються одна перед одною уздовж каната. Середина каната відзначена стрічкою. За сигналом кожна команда береться за свою половину каната і намагається перетягнути протилежну команду. ІІІ. Заключна частина уроку — 5 хвилин Учитель повідомляє команди переможців і нагороджує їх грамотами. А для переможених підготовлені втішливі призи, виготовлені на уроках праці самими ж учнями. За командою вчителя переможці роблять коло пошани і під оплески першими виходять із залу. На урок запрошуються батьки. Вони за бажанням можуть здійснювати суддівство. Протокол змагань готується заздалегідь. Усі естафети проводяться з музичним супроводом. Такі уроки проходять на дуже високому рівні, висока щільність уроку. У дітей виховується почуття колективізму. Після уроку обов’язково продовжую бесіду з батьками. Даю рекомендації про загартування дітей, про оздоровлення. Пояснюю батькам, що фізична культура — це спосіб життя, вона повинна дійти до кожного, хто хоче бачити здоровими своїх дітей. Діти повинні займатися фізичною культурою систематично. Батьки повинні знати і дітям це передати, що здоров’я — це саме життя. А без занять фізичними вправами здоров’я не буде. «МУЖНІСТЬ» Задачі 1. Удосконалювати навички виконання вправ у рівновазі. 2. Сприяти розвиткові сміливості та спритності. 3. Прищеплювати хлопцям любов до військової справи. Устаткування й інвентар 1. 2–3 гімнастичні ослони. 2. Колода, стінка, 10 рюкзаків. 3. 4 гімнастичних мати. Місце проведення: спортивний зал. На початку заняття вчитель повідомляє учнів, що сьогодні в них пройде незвичайний урок, що всі вони на ці 45 хвилин стануть військовими, наприклад, десантниками. А військові — це люди сильні, сміливі, відважні і відмінно підготовлені фізично. Десантники повинні добре орієнтуватися в обстановці, мати почуття рівноваги. Сьогодні ви будете й у ролі «парашутистів» на уроці, і в ролі «розвідників», і в ролі «льотчиків». І. Вступна частина уроку — 5–10 хвилин Побудова, вітання, повідомлення задач уроку. Під звуки військового маршу клас входить у спортивний зал і вибудовується в шеренгу по одному. Учитель повідомляє хлопцям, що сьогодні на уроці вони покажуть свою силу, спритність, влучність і кмітливість. Тому що ми сьогодні з вами всі військові, то зараз виконаємо у виді розминки комплекс ранкової гімнастики. Комплекс 1 1. Вихідне положення — руки зчеплені внизу, 1–2 — руки вгору, піднятися на носки і потягнутися, 3–4 — опускаючи руки через сторони, повернутися у вихідне положення. 2. Вихідне положення — ноги нарізно, руки на пояс, 1 — нахил вправо з одночасним поворотом тулуба вправо, 2 — вихідне положення, 3–4 — те ж, але в іншу сторону. 3. Вихідне положення — основна стійка, 1 — дугами вліво руки вгору і нахил вправо, 2 — зворотним рухом повернутися у вихідне положення, 3–4 — те ж, але в іншу сторону. У вихідному положенні не зупинятися. 4. Вихідне положення — руки вперед, 1–4 — сісти без допомоги рук, 5–8 — встати (руки в тім же положенні). 5. Вихідне положення — основна стійка, ноги нарізно ширше, руки в сторони, 1–2 — два пружних нахили до лівої ноги, руками потягнутися до ступні. Те ж, нахиляючись до правої ноги. 6. Вихідне положення — лежачи на спині, ноги нарізно 1–2 — спираючись на п’яти, потилицю і руки, прогнутися (підняти тіло), 3 — лягти і розслабитися, 4 — пауза. 7. Вихідне положення — основна стійка, 1 — коло руками назовні, 2 — пригорнувши лікті до тіла, «середнє коло» (одними лише передпліччями) назовні. Після декількох повторень напрямок рухів змінювати. 8. Вихідне положення — лежачи на спині, 1 — зігнути ноги вперед, 2 — випрямити вгору, 3 — знову зігнути, 4 — вихідне положення. 9. Вихідне положення — лежачи на грудях, руки в пліч, 1–2 — розгинаючи руки (віджимаючи), упор лежачи на стегнах, 3–4 — вихідне положення. 10. Вихідне положення — руки на пояс. Стрибки на двох ногах з поворотами на 90°(можна і на 180°). Примітка: після побудови, пояснення задач уроку повторити повороти на місці. Далі ходіння по колу, перешикувати клас у колони по чотири і розминку (ранкову гімнастику) провести на місці. Стежити за поставою. ІІ. Основна частина — 30 хвилин 1-а станція «Десантники» Учні надягають «парашути» (рюкзак, усередині якого медбол — 2 кг) — і по черзі проходять по похилому гімнастичному ослоні (який одним кінцем установлений на гімнастичній стінці на другій поперечині). Вилазять до кінця сходів, спускаючись, перелазять на інші сходи, опускаючись на інший ослін, установлений поруч із гімнастичними сходами, проходять по ослоні і наприкінці зістрибують, намагаючись правильно і м’яко приземлятися на носки, потім проходять по переверненому ослоні, переборюють різні перешкоди, пересуваються по-пластунськи. 2-а станція «Льотчики» Юні льотчики піднімаються по трапу — на 3–5 рейку гімнастичної стінки та вилітають зі злітної смуги — з’їжджаючи вниз один за одним по двох-трьох гімнастичних ослонах, укріплених похило. Потім, розправивши крила — піднявши руки в боки долонями вниз, — юні льотчики пересуваються повільним бігом, імітуючи політ літака, роботу його двигунів, з почерговими нахилами тулуба вліво і вправо. «Літаки» летять один за одним, наближаючись до мети. Знову по гімнастичному ослоні учні піднімаються на рейки гімнастичної стінки (висота 1–1,2 м). Звучить команда «Приготуватися до стрибка!» Хлопці по черзі, обережно, стрибають униз і направляються на вихідне положення. 3-я станція «Розвідники» Учні по черзі, обережно, стрибають униз із «козла» (висота 1 м) і направляються до місця зборів. Тут вони одержують указівки: пересуваючись по-пластунськи, учні повинні перебороти ділянку залізниці (два ослони, установлені паралельно), піднятися і короткими перебіжками досягти річки. Переправи в зазначеному місці не виявилося. Приходиться використовувати підручні засоби. Діти стають уздовж гімнастичних ослонів (це засіб переправи), стоячи до них правим боком. Піднявши ослін, учні переносять його до місця переправи, опускають і починають рухатися заздалегідь обумовленим способом: спираючись руками об ослін, ноги нарізно, ослін між ногами; пересуваються вперед, по черзі перебираючи його руками, потім поштовхом обох ніг з виносом прямих рук уперед роблять стрибок, імітуючи таким чином завершення переправи через водну перешкоду. 4-а станція «Ігрова галявина» За сигналом учителя на «ігрову галявину» збираються всі три команди. Команди вибудовуються в колони по одному за своїм командиром. Учитель повідомляє номери естафет і пропонує командам взяти в них участь. 1. Естафета «Здоров’я в порядку — спасибі зарядці». Командири за командою вчителя виходять уперед, повертаються обличчям до команди (навкруги) і разом з командою виконують 3–4 вправи, розучені раніше. 2. Естафета «Хокей» Команда одержує гімнастичний ціпок і маленьке гумове кільце. Ціпок встановлюється в середині кільця. Учасник, тягнучи перед собою ціпок з кільцем (тримаючи його як ключку), обводить стійку і також повертається назад, передавши ціпок наступному гравцеві, а сам стає останнім у колону. 3. Естафета «Футбол» Обвести стійку м’ячем, ведучи його лівою і правою ногою. Примітка: не можна торкатися м’яча руками. 4. Заключна естафета «Тунель» Команди стають на лінії старту в колону по одному (ноги на ширині пліч). У першого гравця м’яч. За командою «Марш!» м’яч передається під ногами. Коли останній гравець одержав м’яч, він біжить уперед і стає перед командами, й усе повторюється спочатку, поки командир кожної команди не займе своє місце. Примітка: поки журі підраховує результати, дівчинки показують ритмічний танець із «буфами». ІІІ. Заключна частина — 5 хвилин Учитель підбиває підсумки уроку, а потім проводить гру на відновлення дихання (гра на увагу). Домашнє завдання Стрибки через скакалку 50–100 разів, віджимання від підлоги до 20 разів. Методичні вказівки Вступна частина уроку а) Організовано почати урок, потім дати завдання, що сприяють підвищенню уваги, організують, дисциплінують і налаштовують учнів на урок (стрибкові вправи, ходіння, біг і т. ін.), потім перешикувати клас у колону по три для проведення комплексу вправ під музичний супровід. б) Основна частина уроку. Задачі 1. Розвиток вольових і фізичних якостей. 2. Формування життєво необхідних рухових навичок, а також постави. Основні засоби: вправи на загальний розвиток — ходіння, біг, стрибки, ходіння по гімнастичному ослоні, зістрибування з «козла». Доцільно в основній частині уроку цілеспрямовано розвивати окремі м’язові й суглобні групи м’язів або вдосконалювати фізичні якості. При виконанні вправ необхідно правильно регулювати фізичне навантаження, що залежить від кількості вправ, характеру і способу їхнього виконання, кількості повторень, а також вихідних положень. в) Заключна частина уроку. Задачі 1. Створити сприятливі умови відновлення організму. 2. Підготувати учнів до наступної діяльності. 3. Підбиття підсумків заняття і визначення задач майбутнього уроку. Основні засоби: вправи на розслаблення; дихальні вправи. Необхідно передбачити включення ряду вправ, виконуваних із закритими очима, що допомагають зняти м’язову напругу і сприяють повному розслабленню. Комплекс включає від трьох до семи вправ. Після виконання вправ необхідно організовано закінчити урок. Підсумки уроку Учитель. От і закінчився наш урок «Мужність». Час пролетів непомітно. Я сподіваюся, що урок вам сподобався. Ви сьогодні продемонстрували свою хоробрість, коли стрибали з парашута, силу, витривалість, армійську кмітливість, спритність. А саме головне, що на уроці ви навчилися підтримувати товариша, коли йому важко, підставляти своє плече «допомоги» і на «ігровій галявині». Ви ще раз показали, які ви дружні і веселі. Ще раз нагадую, що ви повинні займатися фізичною культурою щодня. Ваше здоров’я — це саме життя. А без фізичних вправ здоров’я не буде. Примітка: на уроці використовувала потоковий, груповий, конкурентний методи. ВПЛИВ РУХЛИВИХ ІГОР НА ФОРМУВАННЯ ПОСТАВИ Рухливі ігри для дітей семилітнього віку спрямовані на формування правильної постави. Їх можна використовувати на уроках фізичної культури, рухливих змінах, «годинах здоров’я», у групах продовженого дня. Тривалість кожної гри — не більше п’яти-семи хвилин. «Бджілки» У грі беруть участь десять дітей. По колу на відстані одного метра від іншого розташовують дев’ять обручів. Гравці йдуть по зовнішньому колу і виконують задані вчителем рухи, у той час як учитель проговорює речитатив: «Тільки сонечко прокинеться — бджілка кружляє, бджілка в’ється. Над квітками за рікою, над травою луговою. Збирає свіжий мед і скоріше додому несе». З останнім словом усі гравці намагаються зайняти будь-який обруч і приймають заздалегідь обумовлену позу з правильною поставою. Одна бджілка залишається без будиночка. Вона обходить коло і, підійшовши до гравця, який прийняв положення неправильно, говорить: «Ти зайшов не у свій домок, це мій теремок». Після цих слів перша бджілка вибігає зі свого будиночка і біжить по колу, а друга доганяє її. Якщо, оббіжавши коло, перша бджілка не була осалена, то вона знову займає свій будиночок, у протилежному випадку поступається місцем іншій бджілці, і гра повторюється. Виграють найспритніші гравці, що приймали правильне положення. Щоб гра не набридла, варто періодично змінювати завдання. Наприклад, у перший раз діти йдуть на носках, руки на пояс, лікті назад, зближаючи лопатки; у другий раз з-під руки до пліч виконують кругові рухи назад; утретє з-під руки на пояс, лікті назад, виконують крок галопу і т. д. Знаходячись в обручі, діти приймають положення ноги разом, руки до пліч долонями вперед і утримують його, поки той, хто залишився без будиночка, обходить коло, у той час як гравець без будиночка намагається наздогнати гравця, що не зумів прийняти правильне положення. Інші дружно ляскають у долонітаі виконують підскіки на місці. «Колобок» Гравці поділяються на команди та будуються в колони по одному на відстані 1,5 метра від іншої. У руках у перших гравців м’яч. Учитель читає: «Наш веселий колобок покотився на лужок. Хто швидше його поверне, приз команді принесе». З останнім словом перші гравці в командах піднімають м’яч над головою, нахиляються назад і передають його наступному гравцеві, і так до останнього гравця в колоні. Той біжить з м’ячем уперед, становиться перед своєю колоною і знову передає м’яч учневі, який стоїть за ним. Гра продовжується доти, поки перші в колонах знову не опиняться першими. Вони піднімають м’ячі нагору. Команда, що виконала завдання першою, виграє. Щоб діти не зіштовхувалися, вони повинні бігти в один бік. Під час передачі м’яча назад ноги в колінах на згинати, спина пряма. Гру можна проводити з положення сидячи, ноги навхрест. «Совушка» Вибирається той, хто водить — совушка. На площадці позначається коло діаметром 1,5 метра — це гніздо совушки. У коло ставиться стілець, на який сідає совушка, приймаючи положення руки на пояс, лікті назад, спина пряма. Гравці беруться за руки, утворюють навколо совушки велике коло. Потім йдуть боком приставними кроками і говорять: «Ах ти, совушка-сова. Ти велика голова. Ти на дереві сидиш. Ніч літаєш, удень ти спиш». Дається команда: «День настає, усе оживає!». Діти, зображуючи мишок, встають на носки та бігають у різних напрямках, наближаючись до гнізда совушки. Потім учитель говорить: «Ніч настає, усе засинає!». Мишки завмирають на місці, прийнявши заздалегідь обумовлене положення правильної постави. Совушка вилітає на полювання, зірко оглядає гравців і відправляє на ослін тих, хто прийняв неправильне положення. Через три-шість секунд дається команда «День!», і гра продовжується. Як тільки совушка впіймає трьох гравців, гра зупиняється. Вибирається нова совушка, а вибулі гравці повертаються в коло. Наприкінці гри називаються діти, які жодного разу не трапилися совушці, і совушка, що впіймала найбільшу кількість мишок. Положення, прийняті мишками в той час, коли совушка вилітає на полювання: 1. «Силачі»: руки до пліч, пальці в кулак, лопатки зблизити. 2. «Пістолет»: полуприсід на правій нозі, ліву вперед, руки на поясі, лікті назад. 3. «Флюгер»: полуприсід, руки в боки, долонями вперед. Спина пряма, коліна розсунути, дивитися прямо. 4. «Лелека»: стоячи на правій нозі, зігнуту в коліні ліву вперед, руки вгору долонями назовні. «Кухар і кошенята» Вибирається той, хто водить — кухар. Інші гравці — кошенята. Позначається коло діаметром два метри — це будинок кухаря. У коло кладуть п’ять-шість кубиків. Кухар встає в «будинок», і гра починається. Діти йдуть по колу навколо будинку кухаря: виконують різні вправи на поставу і вимовляють слова: «Плачуть кицьки в коридорі, в кошенят велике горе. Хитрий кухар бідним кицькам не дає стягнуть сосиски». З останнім словом кошенята встрибують у коло, намагаючись узяти кубик і швидко стрибком повернутися назад. Кухар у цей час плямує гравців. Заплямовані гравці повертають кубики в коло, і гра продовжується. Наприкінці гри називаються гравці, які жодного разу не потрапилися в число тих, хто водить, і кухар, який зумів заплямувати найбільшу кількість кошенят. Вправи, котрі діти виконують, йдучи по колу, треба щоразу змінювати. Вправи, які діти виконують під час руху по колу: 1. Ходіння на носках, руки за голову, лікті в боки. 2. Ходіння в полуприсіді, руки на пояс, лікті назад. 3. Стрибки приставними кроками лівим (правим) боком. Руки на пояс, лікті назад. Лопатки зблизити, голову прямо. «Ловишка» Вибирається той, хто водить — «ловишка». Діти підбігають до нього і, ляскаючи в долоні, говорять: «Раз, два, три, раз, два, три! Ну, скоріше нас лови!». «Ловишка» доганяє гравців і намагається заплямувати їх. Рятуючись від того, хто водить, гравець повинен зупинитися і прийняти заздалегідь обумовлене положення правильної постави. Такого гравця плямувати не можна, і «ловишка» повинен переключитися на інших. Через якийсь час вибирається інший гравець, який водить, і гра продовжується. Наприкінці гри називаються діти, яких жодного разу не заплямував «ловишка», і той, хто водить, який заплямував найбільшу кількість гравців. Положення, які діти приймають під час переслідування «ловишкою»: 1. «Вартовий»: основна стійка, лопатки зблизити. 2. «Літак»: стійка ноги нарізно, нахил уперед прогнувшись, руки в боки. 3. «Зірочка»: стійка ноги нарізно, руки за голову, лікті в боки. 4. «Балерина»: спираючись на правую ногу, зігнуту ліву стопою на коліно правої, руки в боки. «Ворони і горобці» Хлопці стають у колону по одному (у кроці один від одного) посередині площадки і розраховуються на перший-другий. Одна команда — перший номер, інша — другий. По обидва боки від гравців на відстані 1,5–2 метри кладуть будь-які предмети, наприклад, праворуч — кубики («ворони»), ліворуч — тенісні м’ячі («горобці»). Предметів удвічі менше, ніж учасників гри. Гравці разом з ведучим виконують різні вправи на поставу, раптом ведучий вимовляє одне зі слів: «горобці» або «ворони». При слові «горобці» усі біжать до м’ячів, а при слові «ворони» — до кубиків, і кожний намагається схопити один предмет. За кожен предмет команда одержує один бал. Гра продовжується і повторюється кілька разів. Виграє команда, що набрала більше балів. При підбитті підсумків варто враховувати якість виконання вправ на поставу. При виконанні вправ дихати глибоко, зближати лопатки. Вправи, спрямовані на формування постави: 1. «Фігуристка»: 1 — ліву ногу назад на носок, руки за голову, лікті в боки; 2–3 — тримати; 4 — вихідне положення; 5–6 — те ж правою ногою 4-6 разів, темп середній. 2. «Силачі»: 1 — руки нагору, дивитися на кисті рук; 2 — руки до пліч; 3 — руки вгору; 4 — вихідне положення, 4 рази, темп повільний. 3. «Неваляшка»: вихідне положення — стійка ноги нарізно, 1 — полуприсід, руки до пліч долонями вперед; 2–3 — тримати, 4 — вихідне положення, 4–6 разів, темп середній. «Швидко крокуй» Гравці стають у шеренгу перед лінією старту. У 4–5-и метрах спиною до них стоїть той, хто водить. Він говорить: «Швидко крокуй, озирнись — завмирай. Раз, два, три... стій!» — і швидко повертається. Поки ведучий дивиться, гравці швидко просуваються в напрямку до нього. При слові «Стій!» вони завмирають на місцях, прийнявши заздалегідь обумовлене положення правильної постави. Гравця, який не встиг вчасно зупинитися і прийняти правильне положення, той, хто водить, посилає назад за лінію старту. Потім він знову повертається спиною і повторює речитатив. Усі знову починають рухатись уперед, кожний від свого місця. Так продовжується доти, поки хто-небудь не підійде до ведучого впритул і не торкнеться його рукою. При цьому сигналі всі біжать назад, а той, хто водить, намагається осалити кого-небудь до того, як той перетнув лінію старту. Осалений стає тим, хто водить. Якщо наздогнати нікого не вдалося, гра продовжується з тим, хто водив раніше. Наприкінці гри відзначаються діти, які робили більше польотів. Вправи, спрямовані на формування постави: 1. Вихідне положення — основна стійка, 1 — присід, руки за голову, лікті в боки; 2–3 — тримати; 4 — вихідне положення, 4 рази, темп середній. 2. Вихідне положення — основна стійка, 1 — нахил вперед прогнувшись, руки за голову, лікті в боки; 2–3 — тримати, 4 — вихідне положення, 6 разів, темп середній. 3. Ходіння по колу на носках, руки на пояс. 4. Ходіння по колу на зовнішній частині стіп. Лопатки зблизити, голову прямо. 5. Вихідне положення — основна стійка, руки до пліч. Ходіння по колу з круговими рухами руками назад. «Піскар» Вибирається той, хто водить, — піскар. Інші діти — «метелики, коники, комашки». На відстані 2–3-х метрів позначаються дві рівнобіжні лінії — це ріка. У ній живе піскар. Гравці стоять на одному березі. Керівник говорить: «Біля ріки росла горобина, а в ріці вона рябила. Там велика глибина, у ній гуляє рибина. Це риб-риб’ячий цар, називається піскар». З останнім словом діти перебігають на інший берег, а піскар, не виходячи за межі «ріки», плямує їх. Гравці, яких він заплямував, зупиняються і приймають заздалегідь обумовлене положення правильної постави. За сигналом керівника діти біжать через «ріку» назад. На ходу вони можуть виручати заплямованих, торкаючись їх рукою. Гра повторюється кілька разів, щоразу з новим тим, хто водить. Речитатив вимовляється при кожному повторенні гри. Положення, які діти приймають, якщо їх заплямує той, хто водить: 1. «Бабка»: стоячи на носках, руки на пояс, лікті назад. 2. «Силачі»: руки до пліч, пальці зжаті в кулаки, лопатки з’єднані. 3. «Ластівка»: стоячи на правій нозі, пряму ліву назад, руки в боки. Ногу не піднімати. «Зайчики» Команди стають у колони по одному перед лінією старту. Перед напрямними лежать мішечки з піском розміром 10х20 см. У 4-х метрах від лінії старту встановлені поворотні прапорці. Той, хто проводить гру, говорить: «Приг-скок, приг-скок, скачуть зайці, білий бік. По лісочку, по сніжечку до заповідного кусточка». З останнім словом напрямні в колонах беруть мішечок, кладуть його на голову, приймають положення руки на пояс, лікті назад, спина пряма, і стрибками на двох ногах рухаються в напрямку до прапорців. Обігнувши «свій» прапорець, вони знімають мішечки, бігом повертаються назад до команди. Передають мішечок наступному гравцеві, а самі встають у кінець колони. Якщо мішечок упав, його треба підняти, покласти на голову і продовжувати стрибки. Гра триває доти, поки напрямні знову опиняться перед своїми колонами. Вони піднімають руки вгору. Перемагає команда, яка першою закінчила естафету. | |
| Переглядів: 1044 | Рейтинг: 0.0/0 |
Рекомендуємо інші статті
| Всього коментарів: 0 | |