"Світе тихий, краю милий, моя Україно!"
Урок України
Обладнання: Класна кімната. Святкову атмосферу підкреслюють рушники, грона калини, віночки чебрецю і барвінку, атрибути національної символіки. До класу входить учитель із хлібом на вишиваному рушнику.
Учитель: Друзі мої! Вітаю Вас із початком навчального року. За давнім українським звичаєм вітаю вас хлібом на вишиваному рушнику. Хліб - це символ безпечності життя: вічного оновлення природи. Рушник супроводжував людину усе життя: охрещене немовля загортали в рушник, молода пара вінчалася на рушникові, на рушниках опускали в домовину.
На Україні є ще один давній звичай. Всяку нову добру справу починати з молитви. І наш перший урок розпочнемо з молитви, яку написав поет Євген Сверстюк:
Слава тобі, Господи,
Під сонячним небом,
Де я народився,
Дай нам велику силу на подвиг оновлення,
Зміни нам ліниві серця
І оживи душі,
Щоб ми могли в поті чола
Орати і сіяти свою занедбану ниву,
Просвіти, Господи, душу мою
І відкрий мені дорогу стати тим,
Ким повинен бути на землі твоїй.
Сьогодні ми перегорнемо сторінки історії України, переконаємось, що український народ справедливо називають народом-трудівником, народом-поетом, народом-митцем.
Наш народ прожив багату й бурхливу історію на лоні сонячної і мальовничої природи. Жити йому довелось на роздоріжжі, через яке проходило багато різних народів і племен. Майже кожен із них зазіхав на нашу багату землю.
У складних умовах українському народові доводилось віковічно захищати свою волю, доводилось бути й поневоленим. Боротьба за свою долю виховала в нашого народу найяскравішу, найхарактернішу традиційну рису - волелюбність!
Першою великою постаттю в історії Київської держави є Олег, що прийняв титул Великого князя Руського і столицею своєї держави обрав город Київ. "Це буде матір городів Руських",- так визначив він.
Князь Володимир основну увагу приділив зміцненню й розбудові Київської Русі. За його князювання Київська Русь прийняла християнство. Ця подія відбулася понад 1000 років тому - у 988 р. Під владою наступника Володимира - князя Ярослава названого в народі Мудрим,- з'явилися перші письменники місцевого походження, був заснований Печерський монастир. Київська Русь стала найбільшою державою у тодішній Європі. Страшного удару Київській державі завдали монголо-татари.
Земля чорна копитами,
Поорана, пористая,
Костьми земля засіяна
І кров'ю политая.
І журба-туга на тім полі
Зійшла для Руської землі.
Коли Наддніпрянщина під ударами степових орд дедалі занепадала, росло значення західних земель, що лежать далі від воєнних небезпек, - Галичині і Волині. Галичина стала окремим князівством під проводом Ростиславичів, нащадків Ярослава Мудрого. Сорокалітню боротьбу за об'єднання Галичини вів князь Данило.
Читають учні:
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Ой Богдане!
Нерозумний сину!
Подивись тепер на матір
На свою Вкраїну...
Ой Богдане, Богданочку!
Як би була знала,
У колисці б задушила,
Під серцем приспала.
Дніпро, брат мій, висихає,
Мене покидає,
І могили мої милі
Москаль розриває...
Т.Г.Шевченко "Розрита могила".
Учитель. Йшли роки, минали століття... А люди у думах своїх, як до забутої кринички, що вже почала заростати, як до батькової давно невідбудованої хати, поверталися знову і знову до мрії про волю, незалежність. І ніщо не могло вбити вільного духу українського народу: ні голодомор 1933 - 1934 років, ні сталінські репресії 1936 - 1937 рр., насильна колективізація на Західній Україні 1939 - 1940 рр., нічим не оправдана екологічна та духовна катастрофа. Так, це все з нашої історії, з історії нашої держави, нашого народу. За нашої ж історії страшна квітнева Чорнобильська ніч 1986 року, Дем'янові Лази і Яблуницькі криниці.
Україно, прости нерозумних дітей
Так як мати лиш може простити.
Дай прозріти і впасти тобі до грудей
Хоч і блудні, та ми твої діти.
Ганна Капич "Блудні діти".
16 липня 1990 року здійснився історичний акт. Верховна Рада Української РСР, виражаючи волю народу, прагнучи створити демократичне суспільство, проголосила державний суверенітет України.
Віднині ми - вільні!
Україна встає з колін!
Славте її.
Ще не вмерла Україна, і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Починали ми урок молитвою і закінчимо словами Т.Г.Шевченка як молитвою.
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата,-
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Больними устами.
І забудеться самотня
Давняя година,
І оживе добра слава, слава України!..
|
