В умовах перебудови суспільства та всіх його сфер виникає необхідність перебудови навчально-виховного процесу в школі. Рівень навчання, розвитку, вихованості та пристосування молодших школярів до суспільних умов можна суттєво підвищити, якщо на уроках поєднати їх навчальну діяльність з ігровою. Таке поєднання забезпечує задоволення вікових потреб молодших школярів у спілкуванні з однолітками та самоутвердженні і тому сприяє підвищенню рівня успішності у навчанні.
Мої вихованці – найменші учні у школі. І як приємно бачити, що діти, котрі ще хвилину тому плакали і не відпускали маму додому, вже на початку уроку забули про це і включилися в роботу. Звичайно, зацікавити маленьких школярів непросто. Знаючи, що провідний вид діяльності для учнів початкових класів – гра, постійно користуюся цим. Саме використанню цікавих вправ, ігрових ситуацій на уроках приділяю багато уваги у своїй роботі. Вважаю, що вони сприяють підвищенню якості знань, умінь та навичок учнів. З цією метою вивчаю досвід своїх колег, відвідую уроки-семінари, підвищую свій професійний рівень, впроваджую новітні технології, звертаюся до надбань великих педагогів.
Яскравим прикладом ігрової позиції вчителя є діяльність А.С. Макаренка. Запроваджуючи гру у життя колективу, великий педагог створював життєрадісний, оптимістичний, мажорний тон і стиль, що сприяли подоланню труднощів, баченню перспективи.
Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога і учнів, продуктивної форми їх спілкування з наявними елементами змагання, безпосередності, природного інтересу.
Добираючи цікаві завдання, враховую, що вони повинні сприяти повноцінному всебічному розвитку психіки дітей, їх пізнавальних здібностей, мовлення, досвіду спілкування з однолітками і дорослими, прищеплювати інтерес до навчальних занять, формувати уміння і навички до навчальної діяльності, допомогти дитині оволодіти уміннями аналізувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати. Матеріал до занять добираю різноманітний, але весь він має бути цікавими як за змістом, так і за формою проведення. У процесі гри інтелектуальна діяльність дитини повинна бути пов'язана з її діями по відношенню з оточуючими предметами.
Для успішного навчання в процесі гри необхідно застосовувати як предмети, які оточують школяра, так і моделі вивченого матеріалу.
У своїй педагогічній діяльності часто звертаюся за порадою до шкільного психолога. Шляхом спостережень ми підтвердили, що засвоєння дитиною знань починається з матеріальної дії з предметами або їх моделями, малюнками, схемами. При цьому образи предметів, ознаки і дії, які діти здійснюють з предметами і їх моделями, переносяться у план уявлень. Практичні дії діти описують словесно. Цей процес відображає взаємодію учня з пізнавальним матеріалом. Таким чином здійснюється зв'язок між матеріальною і зовнішньомовленнєвою формами дій.
Матеріальна форма дії є вихідною, зовнішньомовленнєва передбачає міркування, розумова форма дії здійснюється тоді, коли в учнів уже сформовані поняття та уявлення.
Ці дві форми дії впливають на розвиток різних сторін мислення. При вивченні кожного розділу необхідно, щоб діти засвоїли всі форми дій. Діяльність учнів повинна бути різноманітною не тільки за формою, але й за змістом і будуватися відповідно до закономірності навчання: чим більше і різносторонньо вчитель забезпечує інтенсивність діяльності учнів з предметом засвоєння, тим вища якість організованої діяльності - репродуктивної або творчої.
За характером пізнавальної діяльності цікаві завдання і вправи поділяю на такі групи:
Завдання, які вимагають від дітей виконавчої діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком, наприклад, гра" Лабіринт", "Хто швидше долетить до зірочки? "
Ігри та завдання, які вимагають відтворюючої діяльності. Це ігри "Математична рибалка", "Найшвидший поштар", кросворди.
Вправи, в яких запрограмована перетворююча діяльність дітей. За допомогою цих вправ учні змінюють приклади і задачі в інші, логічно пов'язані з ними. Наприклад, ігри "Веселі сніговики", "Математична естафета", "Ліхтарики, засвітіться!”, криптограми.
Цікаві завдання, в які включаються елементи пошукової діяльності та творчості. Це "Загадки Незнайка", "Загадки чисел", головоломки.
Розумію, що проведення гри із школярами вимагає великої майстерності від учителя. Перед проведенням гри в доступній для дитини формі викладаю сюжет, розподіляю ролі, ставлю перед учнями пізнавальну задачу, готую необхідне обладнання, роблю записи на дошці. Обов’язково залучаю до гри кожного учня класу. Якщо біля дошки здійснюють ігрову діяльність частина учнів, то решта дітей повинні виконувати роль контролерів, суддів.
Характер діяльності учнів у грі залежить від місця її на уроці чи у системі уроків. Вона може бути проведена на будь-якому етапі уроку.
Якщо гру використовую на уроці пояснення нового матеріалу, то в ній програмую практичні дії дітей з групами предметів чи малюнків.
На уроках закріплення матеріалу важливо застосовувати завдання на відтворення властивостей, обчислювальних прийомів.
У цьому випадку використання засобів наочності слід обмежити і звернути особливу увагу на вимову правила вголос, властивості обчислювального прийому. В системі уроків по темі добираю вправи на різні види діяльності: виконавчу, відтворюючу, контролюючу і пошукову. У грі слід передбачати не тільки характер діяльності дітей, але й організаційну сторону, характер управління грою. З цією метою використовую засоби зворотного зв'язку з учнем: сигнальні картки (кружечок зеленого кольору з одного боку і червоного - з іншого) або розрізні цифри. Коли викликані до дошки учні розв'язують у грі приклади або задачі, учні, які сидять за столами, показують або розрізні цифри (відповідь), або сигнальну картку (зеленого кольору - якщо погоджуються із відповіддю, червоного кольору - якщо не погоджуються).
Зазначу, що під час проведення уроків з елементами гри доцільно дотримуватись таких вимог:
- адекватність форм проведення занять їх змісту (ігровою є тільки форма заняття );
- зміст має бути посильним для кожної дитини ( містити елементи диференціації навчання );
- наявність аудіовізуальних засобів навчання;
- правила гри - прості і чітко сформульовні;
- підсумок уроку - чіткий і справедливий.
Переконана, що у більшість ігор треба вносити елементи змагання, що також підвищує активність дітей у процесі навчання. Для проведення змагань зірочками відзначаю дружну роботу команд протягом року. Якщо активність та інтерес дітей якої-небудь команди послаблюється (наприклад, якщо команда набрала меншу кількість зірочок), запитую такого учня з цієї команди, який правильно відповість і отримає за відповідь зірочку).
Ці зірочки спалахують на зоряному небі, кожна з них має ім’я того учня, хто її запалив. У кінці кожної чверті разом з дітьми, підводячи підсумки змагань, звертаю увагу на дружну роботу учасників команд, що сприяє формуванню почуття колективізму. Знаю, що діти з нетерпінням чекають того дня, коли разом зі мною будуть лічити зірочки, зароблені власною працею. Як винагороду за це, кожному члену команди вручаю приз.
За такого підходу до вивчення предметів молодші школярі повніше розкриваються, починає працювати творча фантазія, образне мислення. Учні не втрачають зв'язку із казковим сприйняттям навколишнього світу, що його вони перенесли із раннього дитинства у шкільні роки. Ця чарівна ниточка допомагає їм входити у Країну Знань.
