Аналіз фахівців Аналітичного центру CEDOS щодо запланованого рівня фінансування освіти і науки у 2016 році.

ФІНАНСУВАННЯ ШКІЛ ЗАЛИШАЄТЬСЯ НА МИНУЛОРІЧНОМУ РІВНІ

Основна частина видатків на освіту традиційно йде на середні школи. Наступного року освітня субвенція, з якої фінансуються заклади середньої освіти, планується практично у тому ж обсязі, що й цього року, - зростання становить 1%, втім, з огляду на обсяг субвенції, у абсолютних величинах це досить значна сума, 409 млн гривень.

Проте уряд запланував наступного року підвищення мінімальної заробітної плати, а значить і підвищення зарплат бюджетників, зокрема, вчителів. Враховуючи, що з 1 травня мінімальна зарплатня підніметься на 5%, а з 1 грудня - на 12,5% порівняно з цьогорічною, також зростання цін на комунальні послуги, можна припустити, що навіть при зростанні субвенції на 1% складно буде забезпечувати потреби середньої освіти хоча б на рівні 2015 року. Ще одним фактором, який може зумовити зростання видатків у цій сфері, є заплановані у проекті ЗУ "Про освіту" (ст. 50) надбавки до 50% для вчителів, які пройдуть сертифікацію.

ЗНО

Фінансування зовнішнього незалежного оцінювання, яке останні два роки залишалося незмінним, у 2016 планують збільшити на 25%, до 120,6 млн. Втім, таке зростання обсягу фінансування навряд чи дозволить керівництву УЦОЯО полегшено видихнути – цих коштів вистачить лише на забезпечення діяльності у масштабах минулого року. Єдина новація – підсумкова атестація у формі ЗНО з математики чи історії на вибір. Ні на суттєве оновлення технічного та програмного забезпечення, ні на підвищення зарплат працівникам центру наступного року не варто очікувати, принаймні, за державні кошти.

МАН

Фінансування Малої академії наук та державних позашкільних закладів порівняно з минулим роком зросте на 13% і складе майже 33 млн гривень, проте так не сягне рівня 2013 та 2014 років – у 2013 на цю статтю витрат йшло на 42% більше грошей.

Повернувшись до рівня 2014 року, у 2,5 рази зросло фінансування шкіл соціальної реабілітації, ліцеїв та гімназій-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою. Але треба зауважити, що раніше ця стаття видатків замість військово-фізичної підготовки передбачала надання поглибленої освіти з фізики і математики, фізкультури і спорту.

На рівні минулого року залишилося фінансування олімпіад та конкурсу "Вчитель року", а от порівняно з 2014 роком воно зросло у півтора рази. На методичне та матеріально-технічне забезпечення обсяг видатків практично не змінився – на це планується витратити 125 млн.

ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ І ФІНАНСУВАННЯ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Середня освіта, як і минулого року, фінансується коштом освітньої субвенції. Вона розподіляється між місцевими бюджетами за формулою, яка базується на нормативі фінансування на одного учня та кількості учнів на відповідній території, враховуючи, якого типу школа і де вона знаходиться (у місті, селі, гірській місцевості). Резерв субвенції, а також нерозподілені видатки на непідконтрольні території, можуть перерозподілятися між місцевими бюджетами, у тому числі для забезпечення потреб у освіті ВПО (ст. 22). Новацією, яка пов’язана із децентралізацією, є прямий зв’язок об’єднаних територіальних громад із державним бюджетом – освітня субвенція розраховуватиметься і спрямовуватиметься безпосередньо у бюджети громад, минаючи рівень області та району (ст. 27).

НА ЧОМУ ЗЕКОНОМИТИ?

У прикінцевих положеннях проекту бюджету у вже звичний спосіб пропонується фінансувати виконання визначених законодавством соціальних зобов’язнань, не в обсязі, який передбачається законами, а “виходячи з наявних фінансових ресурсів”. Зокрема, це стосується державних гарантій, навантаження та доплат працівникам закладів освіти та соціального захисту учнів, норми про обсяг видатків на освіту не менше 10% від національного доходу, нормативів наповнення класів і груп у школах і садках, безоплатного забезпечення підручниками учнів із соціально вразливих верств населення, утримання дітей-сиріт, які навчаються у ПТНЗ.

Трохи раніше за бюджет до ВР потрапив ще один урядовий законопроект (№3628), який фактично супроводжує проект бюджету та вносить чимало змін до соціального законодавства. У ньому пропонується скоротити бюджетні видатки та перекласти їх на місцеві бюджети. Наприклад, школи, де навчається менше 25 учнів, не будуть фінансуватися коштом освітньої субвенції, а також скорочення на 5% кількості шкіл, на 10% - технічного персоналу, який у них працює.

Харчування у дитсадках батьки мають оплачувати повністю, а не на 40-60%, як встановили у минулорічному “паскозатягувальному” законі. Харчування учнів початкової школи із соціально вразливих категорій населення має здійснюватися за рахунок видатків місцевих бюджетів, а учнів з особливими освітніми потребами годувати безкоштовно протягом усього терміну навчання не будуть.

Вчителі зможуть піти на пенсію за вислугою років тільки після досягнення 55-річного віку (втім, ця норма не стосується тих, хто вже напрацював вислугу і мають 50 років).

Частина з цих норм суперечить ідеології реформи середньої освіти і законодавству, адже рішення про формування та оптимізацію мережі шкіл повинні приймати місцеві органи влади, уряд може лише визначати обсяги фінансування та принцип його розподілу.

РОЗПОРОШЕНІСТЬ ВИДАТКІВ: ВИЩА ТА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА

Видатки на вищу освіту і надалі досить розпорошені. Загалом на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації припадатиме 18,8 млрд грн, з них лише 11,9 млрд – у віданні Міносвіти. Підготовку кадрів різного рівня фінансуватимуть 20 різних відомств, підвищення кадрів – 21. Загальна сума, яку закладають на 2016 рік на 0,5 млрд грн менше, ніж у 2015 році. Основне зниження відбулось за рахунок фінансування коледжів та технікумів (детальніше про це нижче). Водночас зросли видатки на підготовку студентів у ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації. Особливо у підпорядкуванні МВС (387 –> 721 млн грн), Міноборони (1,28 –> 1,55 млрд грн), МОЗ (714-788 млн грн), ДФС повернула собі передане до МОН у минулому році фінансування (121 млн грн), МОН (10,76 – 11,27 млрд грн).

Проект бюджету закладає підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів під кількома окремими відомствами: МОН, МОЗ, Мінкульт, ДФС, Міноборони, Нацгвардія, СБУ тощо. Система вступу на бюджет, яка передбачена Законом «Про вищу освіту» у 2016 році, вимагає, аби державні кошти, передбачені на підготовку бакалаврів та молодших бакалаврів (окрім силових відомств) закладались в єдиному рядку Держбюджету, адже передбачається загальний конкурс, а не для кожного відомства окремо. Інакше при автоматизованому розподілі вступників із загального рейтингу за результатами ЗНО та виставленими пріоритетами буде виникати колізія, адже не буде зрозуміло з коштів кого саме (МОН, МОЗ чи Мінкульту?) фінансується навчання.

Підготовка робітничих кадрів переводиться на рівень місцевих бюджетів (ст. 28 ), коледжі та технікуми – у співфінансуванні навпіл між державним та місцевими бюджетами ( ст.29).

Уряд майже не закладає підтримки ПТНЗ на центральному рівні, як це було у минулому році, коли в бюджеті була передбачена субвенція місцевим бюджетам на підготовку робітничих кадрів у розмірі 5,8 млрд. грн. Фактично централізоване фінансування залишилось лише для закладів соціальної реабілітації та адаптації, пенітенціарної служби та аграрної сфери. Водночас на відміну від ПТНЗ, на рівні держбюджету планується залишити субвенцію на підготовку кадрів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації для місцевих бюджетів. Субвенція складає лише 2 млрд. грн, що майже удвічі менше, ніж закладалось у 2015 році серед різних розпорядників. Тобто у 2016 році половину потреб на фінансування коледжів та технікумів повинні будуть взяти на себе місцеві бюджети. Власне у додатку 11 до проекту бюджету уряд визначив під який саме місцевих бюджет підпадає той чи інших заклад.

Згаданий вище законопроект № 3628 вказує місцевим адміністраціям до березня 2016 року розробити регіональні плани освітніх округів, які передбачали би укрупнення ПТНЗ, коледжів та технікумів.

Фінансувати освіту та науку по мірі можливостей

Як і у 2015 році проект Бюджету передбачає дозвіл Кабміну виконувати будь-які норми освітнього та наукового законодавства в тому обсязі, в якому на це є кошти. Також уряд муситиме затвердити особливий порядок проведення індексації доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів (державного та місцевого) та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на 2016 рік. Як відомо, попри аналогічну норму у ЗУ "Про бюджет 2015 року", уряд так і не розробив такого порядку у 2015 році.

Скасувати позаконкурсний вступ

Законопроект № 3628 повністю скасовує позаконкурсний вступ до ВНЗ, приводячи норму ЗУ "Про вищу освіту" у повню відповідність до норми Конституції: «громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі».

Платні послуги

Законопроект № 3628 передбачає, що уряд розширить перелік платних послуг, які можуть надавати заклади освіти, та їх вартість. Існує небезпека, що у 2016 році уряд повторить досвід 2009-2010 років, намагаючись надати ВНЗ право робити платним фактично будь-що: від оплати пропусків до користування бібліотеками, спортзалами чи інтернетом. Згубна практика оплати пропущених занять існує і зараз у медичних ВНЗ та деяких інших університетах, чим останні порушують законодавство. Водночас, існує цілий ряд платних послуг, яких бракує університетам. Наприклад, можливість платного повторного вивчення усієї дисципліни після академічної заборгованості або ж право залучати кошти, отримані від благодійників чи від орендарів приміщень, для нарощення депозитів.

НАУКА: БЮДЖЕТ vs НОВИЙ ЗАКОН

Проект бюджету продовжує суперечити прийнятому нещодавно новому Закону "Про наукову та науково-технічну діяльність", який наразі очікує на підпис Президента. Про це йдеться впетиції, що вже набрала більше 9 тис. підписів. Всього на видатки, пов'язані з дослідженнями, виділяють 5,2 млрд грн, які розподілені між 25 розпорядниками. Левова частка цих коштів спрямовується до НАН, МОН та галузевих академій. Останні проектом бюджету передаються у відання відповідних профільних міністерств. Порівняно з минулим роком, усі академії, окрім медичної, отримують менше фінансування. Водночас планується збільшення витрат на дослідження у системі МОН (власне дослідження + внесок за участь у програмі Горизонт 2020), а також для Державного космічного агентства (49 -> 229 млн грн). Окрім цього, понад 300 млн грн розпорошені між різними відомствами на оплату прикладних досліджень та наукових експертиз. Ці кошти, на відміну від обсягів фінансування НАН, ніколи не потрапляють до поля зору адептів скорочення державних видатків на науку.

Втім, у бюджеті попередніх років МАН та державні позашкільні заклади йшли окремими статтями, а остання, крім надання освіти державними позашкільними закладами та заходів позашкільної роботи, включала ще витрати на відпочинок та оздоровлення дітей.