То не сокіл в небесах ширяє,
То не беркут здобич вигляда, -
То Вкраїну внук охороняє,
Щоб цвіли у нас сади й жита.
Він на західнім кордоні служить,
І як ворог лютий де-не-де
Наш кордон наважиться нарушить, -
Чорний задум в нього не пройде.
Серцем зв’язаний юнак із рідним краєм,
Службою і честю дорожить.
Він в листах про це оповідає,
Пише щиру правду – не грішить.
Ще недавно, як у школі вчився,
Техніку і музику любив.
А тепер до служби зародився
Благородний у душі порив.
Я дивлюсь на фото і пишаюсь:
До лиця солдатам їх мундир.
Україно! Рідний отчий краю,
Збережуть вони для тебе мир.
Мир і працю, так тобі потрібну,
Щоб розквітла ти серед держав.
Тож, Сергію, будь солдатом гідним,
Гідним будівничим добрих справ!
Як закінчиш службу, - повернешся
До навчання й мирного труда,
І тобі приємно посміхнеться
У майбутнє впевнена хода.
Най тобі щаслива зірка світить,
Бог нехай тебе обороня.
Будь завжди людиною у світі,
А з тобою – благодать щодня!