| оцініть свою дитину |
Складнощі в навчанні: що можна зробити? Увага Уміння концентрувати увагу впродовж 10—15 хвилин. Для тре-нування цієї навички стануть у нагоді будь-які завдання, на виконання яких відводиться обмежений час. Дитина може «проходити» намальовані на папері лабіринти, будувати моделі з «Лего» або з кубиків за інструкцією, розфарбовувати книжки для розфарбовування, складати фігурки з паперу, малювати комікси (серію послідовних картинок, в яких розповідається історія) тощо. Головне, щоб вона навчилася доводити роботу до кінця. Проте якщо дитина втомлюється та відволікається, не примушуйте її цієї ж миті повернутися до завдання і закінчити його. Дайте їй 5—10 хвилин для того, щоб «випустити пару», а потім м'яко поверніть до робочого столу: «Давай подивимося, що ми вже зробили. Який ти молодець, значна частина роботи позаду. А що нам ще залишилося зробити? Яким буде наш перший крок? Що ми зробимо зараз?» тощо. Уміння поглиблювати увагу. Для тренування цієї навички чудово підходять завдання, в яких потрібно знайти 10 відмінностей між картинками, знайти помилки художника, знайти певну кількість дрібних предметів (наприклад, на малюнку, що зображує школярів у класі, необхідно знайти 15 олівців) тощо. Уміння переводити увагу і відпочивати. Після того, як дитина закінчить завдання, запропонуйте їй перевірити результат. Запитайте, чи задоволена вона, чи все вийшло так, як їй хотілося. Після цього скажіть щось на зразок: «Отже, ми закінчили розв'язувати задачі. Тепер давай трохи відпочинемо» — таким чином зверніть увагу дитини на момент переходу від роботи до відпочинку або до іншого виду роботи. Давайте вашій дитині по дві-три прості задачі і попросіть, щоб вона розв'язала їх за певний час. Час має бути достатнім — 5-10 хвилин, важливо, щоб дитина навчилася сама розподіляти час, закінчувати роботу над одним завданням і братися до іншого. Якщо ви займаєтеся з дитиною вдома, візьміть за правило влаштовувати фізкультхвилинки через кожні 30 хвилин занять; добре, якщо ви увімкнете музику і потанцюєте разом із дитиною. Уміння виділяти важливу інформацію від другорядної. Навчайте дитину виділяти «головні слова» в казках і оповіданнях, які ви разом читаєте. Для того щоб тренувати увагу, дуже добре підходять ігри на зразок «так і ні не говоріть». На початку гри ви домовляєтеся про «заборонене слово». Завдання того, хто водить, — примусити гравців вимовити «заборонене слово», завдання гравців — утриматися від порушення правил. Пригадаємо класичний початок такої гри: «Пані надіслала сто рублів. Що бажаєте, те придбайте, «так» і «ні» не говоріть, чорного та білого не називайте. Ви поїдете на бал?» (Той, хто відповість «так» чи «ні», — програв.) Для дітей-кінестетів більше підійде гра із «забороненою дією». Той, хто водить, показує вправи: руки до плечей — руки вгору — руки на пояс — руки вперед тощо. Дитина має повторювати всі дії, окрім «забороненої». Наприклад, коли той, хто водить, показує «руки на пояс», дитина натомість повинна плеснути в долоні. Уміння вчасно підключати мислення. Навчити дитину «не втрачати пильності» допоможуть завдання-жарти, наприклад: «У берези три гілки. На кожній — по два яблука. Скільки яблук на березі? (На березі яблука не ростуть.)» Інші жартівливі запитання на кмітливість ви знайдете в Додатку 4. Імпульсивність. Розкажіть дитині, що перш ніж прийняти рішення, необхідно зробити три речі: зупинитися — подивитися навколо, щоб зрозуміти, що відбувається, подумати і пригадати все, що необхідне для розв'язання, і лише після цього приймати рішення. У вас буде можливість потренуватися, коли ви виконуватимете навчальні завдання. Якщо ви бачите, що дитина починає шукати розв'язання задачі навмання, скажіть їй: «Зупинися! Ще раз подивись уважно на умову. Подумай, як ти розв'язуватимеш задачу. А зараз дій». Ті ж правила можуть допомогти дитині в житті — коли вона переходить дорогу, коли придумує нову гру, коли починає конфліктувати з дорослими або з іншими дітьми тощо. Звісно, вона опанує їх далеко не відразу. У цьому немає нічого страшного. Багато дітей і дорослі знають, як слід поводитися в тій або іншій ситуації, але коли доходить до справи, вони забувають про правила і діють навмання. Проте, помилившись кілька разів, вони зазвичай доходять висновку, що потрібно краще контролювати себе і робити все правильно. Але вони ніколи не зможуть змінити свою поведінку, якщо не знатимуть, як правильно робити. Наприклад, маленька дитина не хоче взимку надягати рукавички. Після того, як він кілька разів впаде ручками в сніг, вона, можливо, захоче їх надіти. Але для цього вона має як мінімум знати, що таке рукавички і для чого вони потрібні. Так само, коли дитина усвідомлює, як багато шкоди приносять імпульсивні вчинки, вона може повернутися до схеми: «зупинися — подивися (послухай) — подумай», про яку ви їй розповіли, і спробувати скористатися нею. Проміжні й кінцеві оцінки результату. Складання усних і пись-мових переказів та самостійних оповідань, виготовлення різних виробів, малювання сюжетних картинок — усі ці дії привчають дитину до самоконтролю і самоперевірки на проміжних та кінцевих етапах роботи. Якщо у дитини виникають труднощі, допоможіть їй. Візьміть нескладний конструктор та інструкцію і послідовно пройдіть із дитиною кожен етап, запитуючи її: «Які деталі нам знадобляться зараз? Як ми їх розташуємо? Давай порівняємо зі схемою, чи правильно у нас вийшло?» Або так: «Давай намалюємо картинки до казки "Колобок"». Що намалюємо на першій картинці? А що з Колобком трапилося далі? Давай подивимося в книгу і перевіримо, чи не пропустили ми чогось важливого?» Пам'ять Короткочасна. У розвитку короткочасної пам'яті допомагають так звані ігри-ланцюжки. Найпростіша з них: «Я пішов до магазину». Перший гравець говорить: «Я пішов до магазину і купив там кавун». Другий: «Я пішов до магазину і купив там кавун та банан». Третій (або знову перший): «Я пішов до магазину і купив там кавун, банан та виноград» тощо. Можна дібрати слова за абеткою, можна на якусь одну конкретну літеру, а можна просто вроздріб — хто що придумає. Якщо ваша дитина — візуал або кінестет, їй може бути важко запам'ятовувати інформацію, що сприймається на слух. Навчіть її створювати собі «уявну картинку (для кін естета найкраще підійде «уявний мультик»). Наприклад, вивчаємо дитячу лічилку: В этой маленькой корзинке Есть конфеты и картинки, Ленты, марки и машинки, Куклы и карандаши — Что угодно для души. Якщо дитина зазнає труднощів із запам'ятовуванням довгого списку в другому-четвертому рядках, попросіть її заплющити очі, уявити, що вона сама послідовно виймає з кошика ті предмети, про які йдеться. Мій син-кінестет без жодної ініціативи з мого боку почав зображувати цей процес пантомімою. Після цього він одразу, не затинаючись, повторив текст. Активна робоча. Ще одна стара і дуже поширена гра: ви розкладаєте перед дитиною декілька предметів, пропонуєте їх запам'ятати, потім пропонуєте відвернутися, прибираєте один із предметів і запитуєте, що зникло. Гру можна ускладнювати: один предмет зникає, решта — міняються місцями, один предмет зникає, інший з'являється та ін. Якщо ваша дитина любить лото, пограйте в нього «усліпу». Спочатку дитина має уважно вивчити картку потім перевернути її та збирати маленькі картки «усліпу». Наприкінці велику картку перевертають і всі разом перевіряють результат. Аудіалу і кінестету для підтримання порядку на робочому столі може знадобитися коментування своїх дій: «Я робитиму аплікацію. Застелю стіл газетою. У центр столу я покладу лист паперу. Праворуч — олівець і ножиці. Ліворуч — набір кольорового паперу. У верхній правий кут — кошик для паперових обрізків і клей. У нижній лівий — кошик для сміття» тощо. Удосконаленню активної робочої пам'яті допоможуть також ігри з «пазлами» — картинками, які потрібно збирати з окремих шматочків, або збирання моделей із конструкторів. Довготривала. Вивчати напам'ять вірші і переказувати оповідання — найкращий спосіб натренувати довготривалу пам'ять. Розвиток мовлення Правильна артикуляція звуків і вміння розрізняти їх на слух. Якщо у вашої дитини проблеми з вимовою і розрізненням звуків на слух, логопед повинен дібрати для неї вправи індивідуально. Словниковий запас. Словниковий запас дитини складається з тих слів, що вона чує від дорослих та однолітків, із книг, які їй читають дорослі, з кінофільмів, телепередач та ін. Намагайтесь, щоб у дитини «на слуху» було досить прикладів грамотного мовлення. Читайте класичні вірші, оповідання. Розв'язуйте з дитиною прості ребуси, кросворди, чайнворди тощо. Існує також безліч вправ для того, щоб перевести пасивний словниковий запас дитини в активний. Ось деякі з них: ❖ Що робить кішка? Кішка бігає, стрибає, нявчить, ловить, хлебче тощо. ❖ Хто вміє літати? Птахи, метелики, мухи та ін. ❖ Яким буває м'ячик? Гумовим, кольоровим, красивим, великим тощо. Позмагайтеся з дитиною, хто знайде більше слів. ❖ Добери схоже слово: великий — величезний, маленький — крихітний. ❖ Добери слово з протилежним значенням: веселий — сумний, вузький — широкий, легкий — важкий тощо. ❖ Про що можна сказати «маленький»? М'яч, олівець, листок, квітка та ін. А маленька? Лялька, книга, лінійка, майка тощо. А «маленьке»? Вікно, слово... ❖ Скажи, чого немає: дерева — немає дерев, вікна — немає вікон, стільці — немає стільців, ляльки — немає ляльок тощо. ❖ Порахуй: одна мишка, дві мишки, три мишки, чотири мишки, п'ять мишок та ін. Цю вправу можна ускладнити, одночасно погоджуючи числівники і прикметники з іменником, наприклад, один гумовий м'яч, два гумові м'ячі, три гумові м'ячі тощо. ❖ Хто чиє дитинча? Козеня — у кози, кошеня — у кішки, вороненя — у ворони, гусеня — у гуски та ін. ❖ Назви ласкаво: дім — будиночок, лист — листочок, кішка — кішечка та ін.; зелений — зеленуватий, солодкий — солоденький, вузький — вузенький тощо. ♦♦♦ Будинок із цегли — як сказати інакше? Цегляний. Комір із хутра — хутряний, сік з яблука — яблучний та ін., хвіст лисиці (чий?) — лисячий, барліг ведмедя (чий?) — ведмедячий тощо. ❖ Як називається людина, яка кладе камені на будівництві? Каменяр. Як називається людина, яка виконує музику? Музикант. Що робить учитель? Навчає. Що робить письменник? Пише. ♦♦♦ Куди сховалася мавпочка? Мавпочка сховалася за шафу, вилізла з-за шафи, залізла на шафу, зістрибнула з шафи, забралася під шафу, виглянула з-під шафи та ін. Важливо, щоб ці вправи не перетворювалися на «допит» дитини. Найкраще, якщо ви гратимете на рівних і дасте дитині можливість придумати завдання для вас. Уміння будувати речення. Ось декілька вправ, що допоможуть вашій дитині навчитися свідомо користуватися різними граматичними конструкціями речень. «Снігова грудка» Розпочніть із короткого речення: «Хлопчик іде» і приєднуйте до нього по черзі слова. ❖ Маленький хлопчик іде. ❖ Маленький хлопчик іде гуляти. ❖ Маленький хлопчик іде гуляти в парк. ❖ Маленький хлопчик іде гуляти у великий парк. ❖ Маленький хлопчик іде гуляти у великий тінистий парк. ❖ Маленький хлопчик іде гуляти у великий тінистий парк із мамою. Зворотна вправа. Візьміть довге речення і поступово «виймайте» з нього слова. ❖ Хитра руда лисиця перестрибнула через товстого ледачого собаку. ❖ Хитра руда лисиця перестрибнула через ледачого собаку. ❖ Хитра лисиця перестрибнула через ледачого собаку. Які слова не можна «вийняти», інакше речення «розсиплеться»? / ще приклади ❖ Хто зможе придумати більше речень про кішку? А хто придумає найдовше речення? ❖ Хто зможе придумати більше речень, дивлячись на картинку? ❖ Слова «розсипалися», зроби так, щоб вони потоваришували: заєць, під, жити, кущ. (Заєць живе під кущем.) Уміння складати розповідь. Запропонуйте дитині скласти роз-повідь за картинкою, за серією картинок, розповісти щось зі свого життя, переказати оповідання або казку. Допомагайте дитині запитаннями і стежте, щоб вона дотримувався в своїй розповіді хоч би приблизного плану: ❖ Хто є головними героями розповіді? ❖ Із чого все почалося? ❖ Що робили герої? ❖ Що з цього вийшло? ❖ Поясни, чому все вийшло саме так? ❖ Чи могло бути інакше? Що для цього потрібно було зро¬бити? Орієнтація в часі Що спочатку, що потім. Складання усних розповідей також допоможе вашій дитині навчитися правильно вибудовувати тимчасову послідовність, особливо якщо ви звертатимете на це її увагу, ставлячи правильні запитання. Наприклад: «Як же вовк опинився в будиночку бабусі?» — «Поки Червона Шапочка йшла довгою дорогою і збирала квіти, вовк побіг по короткій дорозі, вбіг до будиночку бабусі та проковтнув її». — «А що він зробив потім?» — «Потім він надів її чіпець та окуляри і ліг у ліжко». Не забудьте звернути увагу дитини на те, що «після цього» не завжди означає «внаслідок цього». Корисно також пограти в гру «Що спочатку, що потім?» зі словами або з картинками. Наприклад, так: «Ось хлопчик. Ким він стане потім?» — «Чоловіком». «Ось курча. Де воно було спочатку?» — «В яйці». «Ось светр. Чим він був спочатку?» — «Клубком ниток». Хай дитина самостійно придумає для вас подібні завдання. Знайомство з календарем. Повісьте на стіну красивий і зрозумі¬лий для дитини календар і періодично обговорюйте, яке сьогодні чсло, який день тижня, який місяць, скільки днів залишилося до Нового року, скільки місяців минуло від дня народження дитини тощо. Режим. Про те, як скласти зручний режим, ми поговоримо у розділі 7. Коли режим складений, повісьте його на стіні, а поряд — картонний годинник. До годин можна приклеїти картинки, які показуватимуть, якій годині дня відповідає певне заняття. (Ранок — підйом і сніданок, перша половина дня — дитячий садок тощо.) Спочатку стрілки на годинах переводите ви, згодом цього навчиться сама дитина, дивлячись на «дорослий» годинник; існує також безліч книжок із завданнями, які допоможуть дитині навчитися точно визначати час за годинником. Плани. Організуйте з дитиною «довгострокові проекти», які вимагають декількох днів роботи. Таким проектом може бути спо-рудження складної моделі, створення саморобної книжки, альбому з малюнками (наприклад, знайти якомога більше казок про принцес і зробити до них ілюстрації), організація екскурсії містом та до різних музеїв (наприклад, протягом року відвідати всі музеї, присвячені транспорту, і зробити альбом. Складіть план роботи, стежте за його виконанням, коригуйте за необхідності. Такий план повинен містити наведені наступні пункти: ♦ точно сформульовану мету (наприклад, зробити модуль-підвіску з паперовими рибками); ♦ уявлення про те, як саме повинен виглядати результат. Деякі діти дуже хворобливо реагують, коли їхнє уявлення не збігається з дійсністю, тому корисно спочатку обговорити, як дитина уявляє результат своєї роботи. Можна намалювати два ескізи — ваш і дитини — порівняти їх, обговорити можливі труднощі та ін. Вирішіть не тільки те, як виглядатиме ваша підвіска, але й куди ви її повісите; ♦ уявлення про те, наскільки здійсненним є результат (якщо ваша дитина хоче зробити підвіску із сотні рибок, це буде складно, та й, мабуть, не дуже красиво. Оберіть розумну кількість елементів, наприклад 10 або 12); ♦ як саме ви це робитимете (рибок можна намалювати на папері, можна зробити їх в техніці орігамі, можна прикрасити аплікацією, деталями з пластиліну, обернути у фольгу тощо. Розгляньте всі можливі варіанти і оберіть той, який вам найбільше сподобається); ♦ що вам знадобиться для здійснення плану (достатня кількість паперу, олівці, крейда та ін.); ♦ темп роботи (по 1—2 рибки щодня); ♦ проміжна оцінка результату (зробивши першу рибку оцініть її, вирішіть, чи не потрібно внести якісь зміни до плану — наприклад, зробити рибок різного розміру); ♦ що робити, якщо виникнуть складнощі (якщо папір виявиться дуже тонким і буде легко рватися, необхідно змінити його, якщо фарба буде погано висихати, можна покрити рибок лаком та ін.); ♦ остаточна оцінка результату, необхідні доопрацювання; ♦ плани на майбутнє (можливо, бути зробити таку ж підвіску у подарунок бабусі на 8 Березня). Ваша дитина здобуде досвід виконання тривалої роботи, це допоможе їй складати плани і свідомо виконувати навчальні зав¬дання в школі. Орієнтація в просторі Праворуч і ліворуч. Багато ігор на папері навчають дитину орі-єнтуватися в просторі. Я розповім вам про дві такі ігри. Робот на острові На аркуші в клітинку намалюйте острів 3x3 клітинки. В одну з клітинок поставте робота. Дитина дає роботу команди: «Праворуч!», «Ліворуч!», «Угору!», «Униз!», а робот, просуваючись щоразу на одну клітку, повинен обійти весь «острів», не впавши в «океан» (тобто не виходячи за межі малюнка). Швидше за все, дитина впорається з цим легко. Тоді запропонуйте їй подолати той самий маршрут усліпу, не дивлячись на план. Якщо спочатку їй важко це зробити, покажіть приклад — пройдіть маршрут самі, а дитина нехай подає вам команди. Можна малювати острови великих розмірів і більш складної форми (з мисами та бухтами). Пошук кладу Гра схожа на попередню, тільки цього разу необхідно знайти шлях у намальованому лабіринті. Лабіринт також долають не дивлячись, подаючи команди: «Праворуч!», «Ліворуч!», «Угору!», «Униз!», а другий гравець, який бачить лабіринт, відповідає: «Пройшов!» або: «Стінка!» Завдання — знайти скарб, тобто прийти на клітинку лабіринту, що позначена літерою С. Коли ваша дитина навчиться знаходити скарб без ускладнень, попросіть її так само всліпу вийти з лабіринту. Не забувайте мінятися місцями. Хай дитина малює для вас лабіринти, «ховає скарби», підказує вам і виправляє ваші помилки за потреби. Координація ока й руки під час писання. Не варто вчити дитину писати самостійно. їй набагато простіше буде це зробити «з нуля», під керівництвом учителя. Для того, щоб підготувати руку і очі дитини до письма, найкраще підходять звичайні дитячі книжки для розфарбування. Хай дитина якомога більше малює і розфарбовує олівцями (фломастери та крейда дуже м'які, вони не дають необхідного навантаження для руки). Для вироблення в майбутньому хорошого почерку дуже корисні ліплення, орігамі тощо. Карти і плани. Придбайте хороший дитячий атлас, і нехай він стане частиною повсякденного життя дитини. Коли ви читаєте або дивитеся телепередачу, загляньте в атлас, щоб дізнатися, де саме відбувається подія. Малюйте плани: дитячої кімнати, план квартири, план вашого мікрорайону з позначенням дитячих майданчиків, магазинів та інших цікавих об'єктів. Беріть ці плани і карти з собою на прогулянку Шукайте скарби — це одна з найкращих ігор! Пошук скарбу (на місцевості) У цю гру найприємніше грати влітку, на дачній ділянці, але можна зіграти в неї і в квартирі. Одна людина ховає скарб, інша має його знайти, користуючись покажчиками. Покажчики можуть бути різними: 1) паперові стрілки, що приклеєні скотчем до стовбурів дерев або до меблів; 2) записки (наприклад, ви даєте дитині записку: «Йди до великої сосни», під сосною вона знаходить записку: «Йди до колодязя», біля колодязя — скарб або нова записка); 3) можна скласти справжню піратську карту — план, на якому хрестиком позначено місцезнаходження скарбу, карта може бути порвана, залита чорнилом тощо. Оберіть відповідний рівень складності для вашої дитини та підключайте уяву. Що і як працює. Читайте із дитиною книги про природу і техніку, малюйте разом із нею схеми, будуйте моделі. Існує багато хороших книг, в яких описані прості моделі, які дитина може зробити сама. Це допоможе розвинути її просторову уяву і навчить простежувати взаємозв'язки. Координація в спортивних іграх. Останній рік перед школою — чудовий час для того щоб віддати дитину до якоїсь оздоровчої секції. Це зміцнить її здоров'я, поліпшить поставу і зробить хорошим партнером по іграх. Зазвичай спортивним дітям значно легше вписатися в колектив, що формується. Порадьтеся з лікарем і оберіть той вид занять фізкультурою (але не спортом!), який найкраще підійде вашій дитині. Логічне мислення Застосування правил. Розв'язуючи з дитиною задачі, частіше запитуйте її: «Яке правило можна вивести з цих прикладів?» або: «Яким правилом можна скористатися?» Правила можуть стосуватися не тільки мови або математики, але і повсякденного життя, наприклад: «Не збирай незнайомих грибів!», «Мий руки перед вживанням їжі», «Не розмовляй із незнайомцями», «Не починай бійку першим», «Не бери чужих речей без дозволу», «Не переходь дорогу на червоне світло». Діти не завжди охоче підкоряються правилам. Часто їм потрібно пояснити, в чому полягає сенс того або іншого правила, чому його було введено. Більшості дітей подобається виступати в ролі вчителя, тому попросіть дитину самостійно складати правила. Наприклад, хай вона напише листа Незнайкові і запитає, як правильно переходити вулицю. Або хай хтось із казкових героїв попросить вашу дитину розповісти, як правильно грати в гру, прибирати іграшки перед сном, накривати на стіл тощо. Визначення. Покажіть дитині, як користуватися тлумачним словником. Коли ви разом читаєте книги, зверніть її увагу на визначення слів, що наведені в примітках або безпосередньо в тексті. Запитуйте, розуміє вона те або інше слово, і просіть пояснити, що воно означає. Якщо дитина не знає цього слова, подивіться разом із нею у словнику. Критичне мислення. Візьмемо для прикладу оповідання Віктора Голявкина «Карусель у голові». Прочитайте ого дитині. Карусель у голові Наприкінці навчального року я просив батька придбати мені двоколісний велосипед, пістолет-кулемет на батареях, літак на батареях, вертоліт, що літає, і настільний хокей. — Мені так хочеться мати ці речі! — сказав я батькові.— Вони постійно крутяться у мене в голові як карусель, і від цього в голові так паморочиться, що важко встояти на ногах. — Тримайся, — сказав батько, — не впади і напиши мені на аркуші всі ці речі, щоб мені не забути. — Так навіщо ж писати, вони і так у мене міцно в голові сидять. — Пиши, — сказав батько, — адже тобі це нічого не коштує. — Загалом-то нічого не коштує, — сказав я, — тільки зайва морока.— І я написав великими літерами на весь аркуш: ВІЛІСАПЕТ ПІСТОЛЕТ-КУЛІМЕТ ЛИТАК ВЕРТАЛІТ ХАКЕЙ. Потім подумав і ще вирішив написати «морозиво», підійшов до вікна, подивився на вивіску навпроти і дописав: МОРОЗИВО. Батько прочитав і каже: — Куплю я тобі поки що морозиво, а решту почекаємо. Я думав, йому зараз ніколи, і питаю: — До якого годині? — До кращих часів. — До яких? — До наступного закінчення навчального року. — Чому? — Та тому, що літери в твоїй голові крутяться, як карусель, від цього у тебе паморочиться в голові, і слова виявляються не на своїх ногах. Неначе у слів є ноги! А морозиво мені вже сто разів купували. А зараз поставте дитині (і собі) запитання: 1. Що відбувається в оповіданні? 2. Чи зрозумів хлопчик, чому йому купили тільки морозиво? А ти зрозумів? 3. Як ти вважаєш, що подумав батько, коли прочитав записку хлопчика? 4. Чому Віктор Голявкин захотів написати це оповідання? Що він хотів сказати? Чому оповідання має таку назву? «Карусель у голові» — це добре або погано? 5. А ти сам як ставишся до ситуації, що описана в розповіді? Як ти вважаєш, чи був правий хлопчик? Чи був правий його батько? А з письменником ти згоден? Чому? Таким чином ви допоможете вашій дитині побачити одну і ту ж ситуацію з різних точок зору (хлопчика, його батька, письменника) і не тільки зрозуміти сенс оповідання, але й сформулювати свою власну думку та обґрунтувати її. Не забувайте також перевіряти дитину на критичність мислення в житейських ситуаціях. Запитайте у неї: «Якщо до тобі підійде незнайома людина і запропонує проїхати в машині, що ти відповіси?» Вибір найкращого рішення. У розділі про плани ми детально розбирали, як навчити дитину складати плани і запроваджувати їх в життя. Розв'язуючи з дитиною задачі або виконуючи завдання, частіше ставте їй навідні запитання. ♦ Якими способами можна розв'язати це завдання? ♦ Який спосіб найпростіший? ♦ Який спосіб ти обереш? Чому? ♦ Що тобі знадобиться для виконання завдання? ♦ Скільки часу для цього необхідно? ♦ Як, на твою думку, буде, якщо ми вчинимо так? А як ще можна вчинити? ♦ Що у тебе вийшло? Ти задоволений результатом? ♦ Що можна було зробити краще? ♦ Подивися, чи немає помилки. Як можна її виправити? Багато ігор навчають дитину обирати правильну стратегію і прораховувати результати своїх дій. Далеко не кожна дитина може добре грати в шахи в 6—7-річному віці, але багато хто з успіхом розв'язує шахові задачі на мат за один хід. Багато дітей із задоволенням грають у шашки, піддавки, «Млин», «Морський бій» та інші логічні настільні ігри. Добре розвивають логічне мислення головоломки з шифрами, криптограми, математичні головоломки (наприклад «магічні квадрати») тощо. Творче мислення. Як правило, дітей не потрібно спеціально навчати творчості, просто необхідно якомога рідше говорити їм: «Які дурощі!» Проте важливо, щоб дитина добре уміла розрізняти фантазію і реальність. Поясніть їй, що є казкові, вигадані світи, які існують тільки в уяві, і є дійсність. Якщо дитина обожнює мультфільми про людину-павука, запитайте в неї, чи можна насправді перетворитися надиво-героя, якщо тебе вкусить павук. Поясніть, що навіть якщо історії про людину-павука є вигадкою та їм не можна вірити, від них все ж можна одержувати задоволення. Взаємини з однолітками Уміти говорити про свої почуття й бажання Розв'язна і груба дитина, яка може говорити про себе годинами, не звертаючи уваги на те, чи слухає її співбесідник, і боязкий тихоня, який соромиться підняти руку, щоб попроситися до туалету, — навряд чи ми хочемо бачити своїх дітей такими. Тим часом знайти золоту середину не так вже й важко. Дитина повинна вміти привернути до себе увагу співбесідника, наполягти на своєму, якщо це необхідно, вчасно відступити, піти на компроміс тощо. Спершу навчіть дитину користуватися такими фразами: «Здрастуй(те)! Мене звуть... Я люблю грати в... А в що ти любиш грати?» ♦ «Можнамені...» ♦ «Я б дуже хотів (а)...» ♦ «Пробачте, будь ласка, можна...» ♦ «Давай будемо...» ♦ «Хочеш, ми зараз...» ♦ «Спасибі, я не хочу...» ♦ «На жаль, зараз я не можу...» ♦ «Я зараз дуже втомився(лася)...» ♦ «Я дуже турбувався(лася), коли ти...» ♦ «Припини, будь ласка! Мені це не подобається...» Це допоможе дитині говорити про свої почуття й бажання, не зачіпаючи почуттів інших людей. Уміти зрозуміти слова й почуття іншого Запитайте в дитини, що, на її думку, думає і відчуває герой її улюбленої книги або фільму, один із членів вашої сім'ї, хтось із ваших знайомих у тій або іншій ситуації. Навчіть її виявляти співчуття, пропонувати свою допомогу, говорити компліменти, висловлювати радість і захоплення, подяку тощо. Покажіть їй приклад, розмовляючи з її однокласниками і друзями, — цікавтеся їхніми справами, виявляйте своє ставлення до того, що вони розповідають («Як на мене, це просто здорово!», «Ти, напевно, дуже злякався» та ін.). Навчіть дитину запрошувати інших дітей пограти та обирати гру, яка буде цікава всім. Якщо хтось із ваших знайомих захворів, зателефонуйте йому разом, дізнайтеся, як справи, побажайте одужання. Готуйте разом із дитиною поздоровлення та подарунки для її друзів. Якщо ваша дитина полюбляє телевізійні шоу, запропонуйте їй зіграти в таке шоу. У ролі ведучого вона повинна вміти представити гостя, сказати про нього щось цікаве і приємне, поставити запитання, які допомогли б гостеві «розкритися». У ролі гостя вона повинна вміти розповісти коротку, але цікаву всім історію, відповісти на запитання, дати пораду тощо. Уміти домовитися, піти на компроміс або ввічливо наполягти на своєму Тут найголовніше — спробувати розглянути причину суперечки, як загальну проблему. Суперечка не перетворює вас на ворогів, навпаки, ваш загальний ворог — проблема, і ви повинні об'єднатися для того, щоб разом розв'язати її. Для цього потрібно з'ясувати, як бачать проблему обидві сторони суперечки, дізнатися, які шляхи розв'язання вони пропонують, і обрати розв'язання, яке влаштовує обох. Звісно, все це простіше описати, ніж зробити, і батькам самим зазвичай важко відмовитися від своїх емоцій і налаштуватися на співпрацю. Але якщо ви відчуваєте, що емоції киплять, отже, необхідно терміново розводити сторони: «Зараз ви дуже схвильовані, ви ось-ось посваритеся серйозно, а мені цього зовсім не хочеться. Давайте розійдемося, заспокоїмося і подумаємо, як нам розв'язати цю суперечку мирно». Якщо дитина не знатиме, як правильно поводитися в складній ситуації, вона завжди може почати з нейтральної ввічливої фрази (наприклад: «Мені дуже шкода, я не хотів(ла) вас засмутити (образити тебе)»), яка, як правило, розряджає обстановку і дає обом сторонам час схаменутися та подумати. Знати правила поведінки і правила ввічливості. Знання формул ввічливості — велике підмога. Увічливі слова — це дійсно чарівні слова, вони допомагають усунути безліч непорозумінь. Дитина має знати, як поводитися за столом, щоб іншим людям було приємно сидіти поряд із нею, він повинна вміти ввічливо перепитати, якщо щось не розчула або не зрозуміла, ввічливо заперечити дорослому («Вибачте, але я вважаю, що...»), ввічливо привернути до себе увагу («Пробачте, що я вас перебиваю, але...»), вибачитися, вчасно сказати «спасибі» і «будь ласка», виявляти щодо дорослих людей дрібні знаки уваги — встати, вітаючи дорослого, притримати двері, поступитися місцем, запропонувати допомогу тощо. Вона має знати, що пунктуальність та вміння терпляче чекати своєї черги теж належить до правил етикету. ПІДСУМКИ 1. Безпека вашої школи. Ваш список запитань. 2. Усунути проблеми в навчанні (ваш індивідуальний план). Чи вміє моя дитина... Так/ ні Якщо ні, то що робити 1. Увага Уміння концентрувати увагу впродовж 10—15 хв так Уміння поглиблювати увагу ні Завдання «Знайди 10 відмінностей», «Знайди помилку на малюнку», «Знайди на картинці 10 олівців» та ін. Уміння переводити увагу та відпочивати Уміння відділяти важливу інформацію від другорядної Уміння вчасно підключати мислення Імпульсивність Проміжна й кінцева оцінка результату 2. Пам'ять Короткочасна Активна робоча Довгочасна 3. Розвиток мовлення Вимовляння звуків Словниковий запас Речення Розповіді 4. Час Спочатку і потім Календар Режим Плани 5. Орієнтування в просторі Праворуч і ліворуч Координація ока і руки під час писання Карти і плани Вижити в початковій школі. Як? Чи вміє моя дитина... Так/ ні Якщо ні, то що робити Що і як працює Координація у спортивних іграх 6. Логічне мислення Застосування правил Використання визначень Критичне мислення Пошук найкращого розв'язання Творче мислення 7. Взаємини з однолітками Уміння говорити про себе Уміння слухати й розуміти інших Уміння розв'язувати конфлікти Правила етикету Отже, тепер вам відомо, куди ваша дитина піде 1 вересня. Але до цього дня ще три літні місяці. Як зробити, щоб дитина провела їх із максимальною користю і прийшла до школи після належного відпочинку, готовою до нових звершень? Навряд чи варто вирушати в тривалу подорож у це перед-шкільне літо. Найкраще, якщо дитина проведе його за містом, у звичному кліматі, у колі своєї сім'ї. Проте відпочивати вона має активно, так щоб відпочинок пішов їй на користь. | |
| Переглядів: 875 | Рейтинг: 0.0/0 |
Рекомендуємо інші статті
| Всього коментарів: 0 | |