Кум сльози
Зустрілися двоє кумів, випили добряче,
Один кум тримає чарку і мало не плаче.
— Давай, каже, любий куме вип'єм на прощання,
Бо хто знає, може статись бачимось в останнє.
Не плач куме, каже другий, я ж таки не плачу,
Хоч, признатися по правді, вже тебе не бачу.